«Мова, яка ділить»

У статті «Мова, яка ділить» тижневик «Polityka» задумується, «чи закон «про засади державної мовної політики», який надає російській мові статус регіональної у 13-ти областях України, глибше і невідворотньо поділить країну на дві частини?». Видання звертає увагу, що закон схвалено порушивши процедури. Прихильники опозиції вважають, що новий закон непотрібний, бо на щодень нічого не змінює. На практиці південні та східні регіони України були двомовні й досі.
«Російська це мова сильнішої держави і більш експансивної культури – пише у «Polityka» Яґєнка Вільчак. Українська мова це один з детермінантів національної тотожності і слід його плекати. Адже щойно незалежна Україна надала йому статус державної мови. (...) якщо тепер державною стане російська, це зашкодить українській мові», – оцінює польска публіцистка. Хоч ЄС сприяє мовам національних меншин, «ситуації в Україні не можна порівнювати до європейської», – вважають політики української опозиції. Річ в тому, – пише «Polityka», – що «домінація російської мови не сприятиме наближенню з Заходом, а навпаки, відсуне Україну на схід і поглибить розподіл, який поволі хоч поступово зникав, що породжувало надії, що через одне-два покоління, ніхто б в Україні вже про них не пам’ятав».

По 500 мільйонів злотих заінвестують польський уряд та фірми на створення технології для видобутку сланцевого газу. – Це експеримент, який має заохотити промисловість співфінансувати нові технології, – пояснюють у міністерстві науки. Сьогодні буде підписана угода про відкриття дослідницької програми сланцевого газу,– повідомляє «Gazeta Wyborcza». Її фінансують на половину держава та польські підприємства. Загалом виділять на програму один мільярд злотих. Чому Польща, яка могла б придбати такі технології за кордоном, прагне знайти свій спосіб на видобуток сланцевого газу? – У Польщі є інші умови, інша геологія, поклади сланцю на іншій глибині, – пояснює вчений Кшиштоф Кужидловський. Проте є ще й інша причина – читаємо у виданні – видобуток сланцевої сировини це сфера, яка викликає немалі контроверзії, де змагаються різні групи інтересів. Уряд Польщі побоюється, що іноземні есперти від сланцю можуть не бути об’єктивними. А створення технології у себе має бути гарантією, що вона буде безпечна для середовища і корисна для польської економіки, – пише газета.

Поляки витрачають на лікування двічі більше ніж 10 років тому. Загалом, видатки на лікування перевищили вже 100 мільярдів в рік. Четверту частину цієї суми поляки покривають за свій рахунок – повідомляє «Dziennik Gazeta Prawna». – Видатки на лікування зростають, тому що поляки дедалі більш цінують своє здоров’я і готові за нього більше платити. Збільшення затрат на лікування пов’язане з тим, що поляки дедалі частіше лікуються самі, без допомоги лікарів. Польське населення також старіє. Як пише «Dziennik Gazeta Prawna» потреба поляків лікуватися впливає також на збільшення публічних видатків на здоров’я.

Л.З.