Хто і навіщо нищить хрести в Росії та Україні?

Pussy Riot та «Фемен» виражають антихристиянські ідеї. Це їхня власна ініціатива чи хтось їх до цього намовляє? – задумується у суботньому виданні «Rzeczpospolita», у статті «Хто і навіщо нищить хрести?».
Росія та Україна копітко і довгими роками позбувалися наслідків атеїзації. І хоч відомо, що в обох цих країнах відсоток невіруючих залишився високим, та все ж православ’я, а також католицизм в Україні відродилися. І раптом, у московському храмі Христа Спасителя антипутінівську «панк-молитву» відправила жіноча група Pussy Riot, а в Києві жінки з руху «Фемен» показуючи оголені груди повалили хрест на Майдані Незалежності. Невже у суспільствах цих країн появилися антихристиянські рухи? – запитує автор видання «Rzeczpospolita» Пйотр Косцінський.

Український «Фемен», хоч дещо подібний, зовсім відрізняється від Pussy Riot. – Це зовсім інше явище, дивний феномен, не зовсім зрозумілий. Ми небагато знаємо про цей рух, – каже польській газеті Світлана Конончук з Українського незалежного центру політичних досліджень. Як соціологи, так і представники українського духовенства підкреслюють, що в Україні немає антихристиянських протестів. – Можливо, до християн з ворожістю ставляться якісь комуністи, що скучають за СРСР, проте це нечисленна група, – зауважує єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський Православної Автокефальної Церкви Адріан.
Учасниць руху «Фемен» хтось бачив з колишнім міністром, нині заступником секретаря Ради національної безпеки Нестором Шуфричем. А фінансує їхню діяльність, кажуть, Вадим Рабінович, єврейський діяч, якого звинувачують у різних злочинах, і водночас, якого нагороджує Московська Церква – читаємо у польському виданні «Rzeczpospolita». Проте, все якось не тримається купи. Навіть, якщо, як дехто хоче, Pussy Riot та «Фемен» створені штучно, а боротьбу з Церквою їм хтось підказав, все-таки вони породили небезпечний прецедент. І вони можуть знайти послідовників, які діятимуть з ідеологічних міркувань. Бо після довгих років атеїзації, релігійність в цих країнах є поверховою, – пише Косцінський. – Церкви не хочуть співпрацювати одна з одною, а православне духовенство проявляє тенденцію до зв’язків з владою, що у випадку Росії є багатолітньою традицією. І, за таких обставин, пиляння хрестів може виявитися заразливим – констатує публіцист видання «Rzeczpospolita».

Л.З.