Польська політика - 97-ма жертва смоленської катастрофи

У третю річницю смоленської катастрофи польські газети найбільше місця на своїх шпальтах присвячують саме цій темі.

«Одна третя поляків вірить у замах» – щоденник «Rzeczpospolita» публікує результати опитування інституту Homo Homini. На запитання про причини смоленської катастрофи 31,7 % респондентів відповіли – замах, 49,4% – нещасний випадок. На інше запитання: чи польське і російське слідства з’ясували правду про смоленську катастрофу 55,9 % опитаних відповіли «ні», 29,9% – «так». Три роки після авіакатастрофи неподалік летовища «Сєвєрний» під Смоленськом, в якій загинула уся польська делегація (96 осіб) на чолі з президентом Польщі Лєхом Качинським, яка летіла на врочистості річниці катинського злочину, дедалі більше поляків починає вірити у те, що це був замах. «Чим менше знаємо про причини катастрофи, тим більше прихильників простих вирішень» – пояснює політолог Войцєх Яблонський і звинувачує уряд за незграбну інформаційну політику (чого тільки коштувала помилка про нібито присутність генерала Бласіка у кабіні пілотів).Соціолог Януш Чапінський звертає увагу, що поділ польського суспільства на прихильників замаху і тих, хто його виключає, може виявитися глибоким: «пояснення причини катастрофи – це як віросповідання», – каже газеті «Rzeczpospolita».

А тепер – вже тижневик «Polityka», котрий пише про 97-му жертву смоленської катастрофи. Це польська політика. «Не йдеться про незаперечний масштаб смоленської трагедії, а про її далекосяжні наслідки, – читаємо на шпальтах тижневика. – Вона поділила Польщу глибоко і на кілька поколінь, зруйнувала будь-яку надію на створення інтегральної демократичної спільноти, яка приймає різні бачення та оцінки. Польща увійшла в стан своєрідної громадянської війни». Автори статті згадують про зростаюче ґроно поляків, котрі вірять у замах на борту ТУ-154 М. «Смоленський міф підживлює партія Ярослава Качинського, – пише тижневик. – Люди сумніваються у тому, що це була звичайна авіакатастрофа завдяки пропаганді цього угруповання (Право і справедливість – ред.). Як читаємо на шпальтах тижневика, «... емоції рано чи пізно охолонуть. Але поли це станеться, жертвами цих емоцій стануть кілька справді важливих для держави справ».

Я.С.