«„Геноцид” – це слово має бути ключовим в ухвалі стосовно 70-річчя Волинської трагедії. Супротив такому визначенню робить лише правляча Громадянська платформа, оскільки це може мати вплив на прозахідні прагнення України», – це читаємо у виданні «Gazeta Wyborcza». Польський часопис повідомляє про засідання парламентської комісії культури, на якому в середу розглядалися аж шість проектів ухвал стосовно річниці масових вбивств поляків українцями на Волині й Галичині під час ІІ Світової війни.
«Це не суперечка про факти чи „правду”, це вже політична дискусія з Україною», – коментує справу публіцист видання «Gazeta Wyborcza» Павел Вронський. На жаль, підкреслює він, пам’ять про ці трагічні події польсько-української історії стане жертвою політики. Коментатор наводить приклад нещодавньої парламентської суперечки в Польщі стосовно ухвали про акцію «Вісла»: «чимало політиків використало цю трагедію українців лише для того, щоб показати, наскільки жорстокими були українці щодо поляків».
У свою чергу, тижневик українців у Польщі «Наше слово» коментує справу так: «суттєвими для справи Волинської трагедії є питання пам’яті про неї й однозначної оцінки польською державою цього злочину та питання сучасних польсько-українських відносин і їхнього майбутнього... Альтернативною в історії для Української повстанської армії є українські посилання на Радянський Союз й ототожнення з Червоною армією. З польської точки зору українські зусилля та сама незалежність України є дуже важливою справою, позитивною й потрібною у геополітичному плані. Але в це, у свою чергу, вписана позитивна оцінка УПА. Отже, у певному плані є це квадратура кола, з якою Польща зараз має справу. Cеред знавців питання ніхто не заперечує незалежницького характеру УПА... Якщо зібрати усі офіційні польські голоси, то можна мати враження, що «квадратуру Волинського кола» саме з цього боку радше вирішено. Винуватець трагедії – відомий, геноцид – безсумнівний, а Сейм лише має вирішити, у яку форму усе це зодягнути».
У свою чергу, «Gazeta Wyborcza» запрошує ознайомитися з розлогим матеріалом відомого публіциста Мирослава Чеха про те, як формувалися українські націоналістичні організації в міжвоєнній Польщі і про те, яким чином поляки й українці мають спільно пам’ятати трагічне минуле. Матеріал цей – уже найближчої суботи.
Нагадаємо, що Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства, а також Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі. Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, до 15 тисяч українців, а також представники інших національностей. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду».
«Нова традиція українців: Парад вишиванок», – це черговий матеріал тижневика польських українців «Наше слово». «У ХХІ ст. популяризація вишиванкової ходи має на меті повернути українську частину суспільства до своїх національних та культурних витоків, особливо тепер, під час русифікації України. Щорічні марші у вишитих сорочках почалися 2003 р. Від 2010 р. такі походи відбуваються у багатьох обласних та районних центрах України. До цієї ідеї приєдналася українська діаспора та закордонне українство. У Європі, Америці, навіть Африці 25 травня відбулися Паради вишиванок. Першими серед діаспорян, до вже десятого параду, приєдналися українці з Варшави та Кракова. У Варшаві Наталя Панченко, а в Кракові Марія Подзюбанчук, обидві з України, скликали гурт людей, які, попри холодну погоду, не побоялися пройтися містом. Як у Кракові, так і у Варшаві під час прогулянки учасники співали українські пісні. Варшавський марш розпочався гімном України, а закінчився спільним фотографуванням під посольством і монументом Кобзаря».
І.І.