Волинь. Розкажімо про це світові

«Gazeta Wyborcza» звертає увагу на спільну декларацію польських та українських церковних ієрархів на річницю Волинської трагедії, під час якої загинули тисячі поляків, українців та представників інших національностей.
Публіцист Павел Вронський у статті «Волинь. Розкажімо про це світові» пише:
«Кунтушовий шляхтич та козак у шароварах протягують одне до одного руки у жесті поєднання. Однак, їхні долоні не зустрічаються, бо вони сидять на віддалених палях. Це малюнок з часів дискусії про те, чи фільм «Вогнем і мечем» проукраїнський.
І щось у цьому є. Нелегко примиритися двом народам, які пролили море крові і виховані в почутті покривджених історією. Українці сучасну тотожність будують на сталінських переслідуваннях та на Голодоморі 30-х років. Поляки історію ХХ століття бачать як смугу переслідувань з боку німецького та радянського тоталітаризмів. У нашому каталозі страждань є також незасуджений волинський злочин.
Однак, обидва народи приречені на себе, бо – як говорив Єжи Ґєдройць, – незалежність України – це незалежність Польщі», – читаємо у виданні «Gazeta Wyborcza».
Далі автор, зокрема, наголошує:
«Ми повинні визнати, що Україна не захоче примирення на умовах, які сьогодні ми хочемо їй диктувати. Жоден народ не любить посипати голову попелом. До того ж, більшість українців вважає героєм не лідера УПА Степана Бандеру, а Червону армію, яка з ним боролася.
Польща зобов’язана нагадувати про жорстоко убитих на Волині. Але цього не можна зробити без українців, могили не є екстериторіальні.
Що найголовніше – те, що сталося на Волині, що сталося під час операції Війська польського у Східній Малопольщі та під час операції «Вісла» в 43-47 роках, – все це може мати універсальну цінність як загальний досвід людськості.
Ще донедавна ми вважали, що лише держава, тим більше тоталітарна, може допуститися масового злочину. Польсько-український досвід показує, що «сусіди», охоплені націоналістичним божевіллям, можуть убити більше ста тисяч людей...
Хай поляки та українці скажуть одним голосом: така велика різанина, яка сталася на Волині, може статися сьогодні або завтра. У Європі, Африці та Азії. Може, таке попередження світу перед темною стороною людськості примирить поляків і українців».

Під увагою польської преси залишається також німецький міні-серіал «Наші батьки, наші матері», який у середині червня, не дивлячись на протести деякої частини глядачів, показало Польське ТБ.
Цього разу тему показаних у фільмі польських партизанів з Краєвої армії, як «банди виродків та антисемітів», піднімає газета «Rzeczpospolita»:
«Фільм «Наші батьки, наші матері» є зліпком перекручень і пропагандистських кліше. Це чітке свідоцтво формування нової, ревізіоністської версії історії, политої соусом політичної політкоректності. Вже не вперше німці намагаються переглядати повоєнну історію...
Якщо ми говоримо про воєнне страждання німців, якщо ми погоджуємося, щоб воно було присутнє у колективній пам’яті, то прийде час на опис їхньої воєнної мужності.
І це буде черговий побічний ефект розпочатого перегляду Другої світової війни, який цього разу зачепить не тільки «образливих» поляків, а усі народи, які перекреслили німецькі плани», – читаємо у суботньому числі газета «Rzeczpospolita».

В.П.