«Пам’ять про Волинь – це наша спільна справа»

Польські газети за 11 липня надрукували по декілька статей, присвячених 70-ій річниці Волинської трагедії, хоча жодне з видань не виносило цієї теми на першу сторінку. Зупинимося на декількох з них.

«Ми розуміємо українців, які хотіли мати самостійну Україну, але мати власну державу – це одна справа, а вбивати людей за їхню національність (...) – зовсім інша», – цитує газета «Rzeczpospolita» слова Здзіслава Журовського, голову Середовища солдатів 27-ї волинської дивізії Армії краєвої. У цій же статті, яка має назву «Заручники політики», наводяться думки інших представників так званих середовищ кресов’ян. «Ми би хотіли, щоб представники польської держави хоча б раз пережили з нами жалобу і говорили правду», – цитує видання Ірену Бяленцьку з Товариства шанувальників Волині і Полісся. Однак, і нинішній президент Польщі, як і його попередники, не охопив патронатом громадські заходи вшанування жертв Волинської трагедії – читаємо у виданні «Rzeczpospolita».

Протилежну точку зору можна знайти в іншій газеті. Завдяки діяльності польських президентів Алєксандера Кваснєвського, Лєха Качинського та Броніслава Коморовського на користь польсько-українського поєднання, а також завдяки декларації польських та українських єпископів ми вже менше боїмося річниці Волинської трагедії – пише на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza» публіцист Войцєх Мазярський. «Спільні зусилля різних середовищ та осіб, які в інших справах стоять по різні сторони барикад, привели до того, що ризик розгойдування національної істерики, якщо і не зник, то значно обмежився», – пише він.

«Пам’ять про Волинь – це наша спільна справа» – пише в газеті «Rzeczpospolita» Боґуслав Хработа. Публіцист наголошує, що Україна, більше ніж Польща, у ХХ столітті страждала від тоталітарних режимів. «Даймо їм спокійно впоратися з власною історією. Якщо в Києві переможуть європейські прагнення, цього не уникнути», – пише автор.

А.З.