Чекаємо, коли Крим знову стане Україною

Питання України домінувало під час сеймових дебатів на тему польської зовнішньої політики – пише «Gazeta Wyborcza». «Польща стоїть перед дилемою. Вона прагне більш радикальних дій Євросоюзу щодо Росії, проте ЄС поки що до цього не готовий. Європа має зброю проти Росії, тобто економічні санкції, але Берлін чи Париж ще не хочуть використовувати найважчу зброю», – читаємо у польському виданні. Близьке партнерство з Німеччиною не означає, що ми у всьому згідні – дипломатично сказав міінстр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. На погляд коментатора видання «Gazeta Wyborcza» Томаша Бєлєцького, на ці розходження можна реагувати двома способами: або криком підштовхувати Німеччину до зміни політики, або делікатно впливати на її модифікацію. Для цієї другої тактики, яку обрав польський уряд, немає тепер доброї альтернативи – оцінює публіцист.
Проте, ці всі дії, на жаль, не мусять завершитися успішно – читаємо у виданні. Україна вже довгі місяці знаходиться в центрі уваги європейської дипломатії, а попри те позиція Росії сьогодні сильніша, ніж місяць тому. Захід втрачає, а влада в Києві, незважаючи на обіцяну фінансову допомогу, має все більші проблеми. Тому невиключено, що прийде такий момент, коли треба буде покинути теперішню тиху тактику і вголос протестувати проти надто великої поступливості Європи», – зазначає публіцист Томаш Бєлєцький.

У коментарі «Спокушання татар» у щоденнику «Rzeczpospolita» публіцистка Ірена Лясота стверджує, що лакмусовим папірцем намірів Росії є Крим. Хвиля подій, що останніми тижнями прокотилася Україною, викликає чимало контроверзій, дискусій та непорозумінь. Якщо Путін прагнув довести до хаосу в мисленні та коментарях – йому це напевно вдалося, – пише публіцистка. Лясота задумується, що мав означати заклик Путіна за 7 травня до проросійських сепаратистів, щоб не проводили референдуму у справі відокремлення від України. Можливо, Росія перелякалася реакції на російські співачки під час конкурсу Євробачення? А може, Путін так міцно прагне взяти участь у 70-літті D-Day у Нормандії, що задля цього він готовий пересунути на чотири тижні момент приєднання наступних регіонів України? Не можна виключати, що Путін вислухав закликів різних західних друзів, щоб не заважати у спокійному проведенні президентських виборів 25 травня. Ірена Лясота звертає увагу, що учасниками місії спостереження за перебігом голосування в Україні буде багато спостерігачів ОБСЄ, котрі були виховані у совєтських академіях, що піддає під сумнів їхню вірогідність.
Лакмусовим папірцем намірів Росії повинна залишатися ситуація Криму. «Здобутий майже без пострілу півострів був у суботу Україною, у понеділок незалежною державою, а у вівторок Росією. Чекаємо, коли знову стане Україною», – пише Лясота. Публіцистка зауважує, що Путінові не вдалося схилити на свій бік лідера кримських татар Мустафу Джемілева, який сказав полковникові КДБ, що Крим є інтегральною частиною України.

Л.З.