«Polityka»: Де нафта – там нема демократії

Чорне золото перестає бути золотом – у світі спостерігається стрімке падіння вартості нафти на міжнародних ринках. До цього питання звернувся тижневик «Polityka». Раніше напруга у міжнародних відносинах сприяла зростанню вартості енергоресурсів. Тепер світ спостерігає за конфліктом в Україні, громадянською війною у Сирії, Іран досі живе з санкціями, Нігерія майже захоплена ісламістами з Боко гарам, а нафта – дешевшає. Протягом п’яти місяців ціна бареля нафти марки Брент впала зі 115 до 74 доларів, а невдовзі може опуститися до позначки у 65 доларів. У глобальному вимірі це означає, що до кінця цього року виробники нафти втратять щонайменше півтриліона доларів. А в локальному? Бюджет Венесуели є викональним, якщо нафта коштує 160 доларів за барель, Саудівської Аравії – 80, Росії ж потрібна принаймні відмітка у 105. Тоді як США почуватимуть себе комфортно навіть з ціною 40, а Кувейт – 50 доларів. Чим більші прибутки з нафти – тим гірше з демократією, але цей принцип діє і зворотно, – констатує видання. Деякі експерти звинувачують у такій ситуації на ринку США та Саудівську Аравію, котрі у такий спосіб намагаються ослабити Росію та Іран. Чи це правда – невідомо, однак через падіння ціни на нафту російський бюджет вже втратив більше, ніж через західні санкції.

Агресивна політика Росії має вплив на плани переозброєння польської армії, про це пише «Rzeczpospolita». У грудні польські політики мають обговорити «План зміцнення безпеки країни», документ є таємним. Газеті ж вдалося дізнатися про основні його пункти. Частіше будуть відбуватися навчання резервістів, буде збільшена чисельність вояків у гарнізонах на схід від Вісли, а підприємства, силові структури та адміністрація пройдуть тренінги, як діяти у кризовій ситуації. Видання також стверджує, що Польща має намір проводити вишколи добровольців та запровадити програми заохочення військових, аби вони довше залишалися на службі. Понад 30 мільярдів євро буде витрачено на закупівлю нового озброєння, в тому числі гелікоптерів, дронів й антиракетних знарядь. Сьогодні польське військо має 100 тисяч солдатів, майже тисячу танків, майже 500 літаків та гелікоптерів й понад 2 тисячі БТРів. За цими показниками у Центральній Європі Польща поступається лише Росії та Німеччині.

«Gazeta Wyborcza» розмірковує, якими є результати виступу Папи Франциска у Європарламенті та Раді Європи – понтифік у вівторок відвідав Страсбург, та пригадує, як складалися стосунки між Ватиканом та ЄС. Франциск оскаржив Європу у прагматизмі, втраті душі, старечій байдужості. Видання констатує, що важко уявити, аби Папа Римський презентував іншу позицію. Останній раз глава Католицької церкви приїжджав у гості до європарламентаріїв ще в 1988 році. Бенедикт XVI на запрошення відвідати Страсбург відповів мовчанням. Ватикан не приховував обурення, коли Брюссель виключив з преамбули Конституції ЄС фразу про «християнські цінності та коріння» Європи. З точки зору ЄС, найбільш позитивним у візиті Франциска є те, що папа вважає євроінтеграцію доброю, і навіть закликає до її відновлення. Натомість найбільшою втратою – те, що понтифік напряму не згадав про конфлікт в Україні. Газета пояснює це тим, що папа походить з Латинської Америки – європеєць сприймав би цю тему як більш актуальну.

О.Б.