«Для Москви – санкції без змін. Для Києва – нові гроші», – пише брюссельський кореспондент щоденника «Gazeta Wyborcza» Томаш Бєлєцький. «Путінові вдалося змінити канцлер Анґелу Меркель з одного з найбільш поміркованих гравців у Європейському Союзі в головну захисницю твердої політики непрощення Кремлеві», – коментує автор.
В інтерв’ю газеті «Welt am Sonntag» глава німецького уряду заявила, що вона впевнена у слушності спільної європейської відповіді на дії Росії. За її словами, порушення територіальної цілісності і суверенітету України не може залишатися без відповіді.
Дописувач звертає увагу, що британці, поляки й литовці хотіли б більш рішучих економічних обмежень відносно Росії, але тепер шансів на це немає. Загрозу несуть заклики до полегшення санкцій. Термін дії нинішніх санкцій автоматично почне спливати наступного року: частина візових рестрикцій вже в березні, а економічні – в липні. Щоб їх продовжити, потрібна згода 28-ми країн ЄС. Досягти єдиної позиції буде нелегко. Проте, вважається, що німецька канцлер Анґела Меркель готова відстоювати дотеперішні санкції, якщо Путін не перестане збройно підтримувати сепаратистів з Донбасу й не почне діяти на благо перемир’я.
Як пише автор у виданні «Gazeta Wyborcza», Німеччина почала переговори з учасниками Великої сімки про пакет 4 мільярдів доларів допомоги для Києва.
«Gazeta Wyborcza» також пише, що цього року вже були 22 випадки, коли польські літаки вилітали внаслідок провокацій російської авіації. «Росіяни хочуть показати, хто тут господар», – коментує генерал Мєчислав Ґоцул, командувач штабквартири польської армії. Ситуація, яка склалася в Україні, не була першим проявом особливої мобілізації російської сторони. Попередженням про її надзвичайну активність стали навчання «Запад 2013» – відзначив генерал. Після них представники польської армії передали президентові Броніславу Коморовському свої висновки. Вже тоді було ясно, що Росія готується до іншого виміру військових вишколів, дій нового типу, в які включено цивільні елементи.
«Росія втрачає Крим» – коментує у виданні «Gazeta Wyborcza» Рафал Стец. Як читаємо, не вплинув на Путіна ані Барак Обама, ані канцлер Анґела Меркель, небагато можуть вдіяти й санкції Європейського Союзу. Зате, УЄФА навіть не вела переговорів. Просто, оголосила, що кримським футбольним клубам, які Росія анексувала разом із цілим півостровом, не можна грати у російській лізі. І визначила конкретний термін реалізації постанови – 1 січня 2015 року. Рішення прийнято наступного дня після звернення Путіна, в якому той зізнався, що Крим для нього святий. У правилах мовиться чітко: жодна держава не може прийняти команди з іншої держави без згоди відповідної для команди футбольної федерації. «Якщо російські футболісти гратимуть із кримськими, то не гратимуть ні з ким іншим», – констатує дописувач.
Щоденник «Rzeczpospolita» повідомляє про зацікавлення польської прокуратури людьми, які беруть участь у збройних діях в Україні на боці проросійських сил. Згідно з законом, громадянин Польщі не може служити в іншій армії, ніж польська. За порушення передбачено кару – позбавлення волі від 3 місяців до 5 років. Поки що, прокуратура міста Бєльско-Бяла розглядає випадок 29-річного мешканця. Агентство внутрішньої безпеки планує аналогічні повідомлення прокуратур у Катовицях і Щеціні.
Н.Б.