Тепер історична пам’ять українців повинна принципово відрізнялися від пострадянської, що була обов’язковою у минулому чвертьстолітті, й від російської пам’яті. Український парламент засудив тоталітарні режими – комуністичний і нацистський, впроваджуючи заборону публічного заперечення їхнього злочинного характеру, а також використання їхньої символіки.
Публіцист видання «Gazeta Wyborcza» Мирослав Чех наголошує: «Оскільки у випадку нацизму подібне ствердження зрозуміле, остільки в стосовно комунізму це фундаментальна зміна, бо цей лад дотепер не вважали злочинним. У законі про святкування перемоги над нацизмом записано, що 9 травня залишається Днем перемоги. А 8 травня буде відзначатися як День пам’яті та примирення. Закон забороняє використовувати радянську символіку під час цих урочистостей. Цим самим поєднано дві традиції: європейську (на Заході 8 травня – це закінчення Другої світової війни) і радянську. Зроблено так, щоб вшанувати почуття більшості українців, для яких святкування Дня перемоги – це елемент національної та сімейної традиції. І разом з тим, щоб відмежуватися від історичної політики Росії, де День перемоги займає особливе місце як основа легітимізації влади і елемент закордонної політики».
«Gazeta Wyborcza» також звертає увагу на відкриття архівів спецслужб з 1917 до 1991 років та визнання тих структур, які відіграли велику роль у боротьбі за незалежність української держави.
Газета «Rzeczpospolita» в додатку «Plus Minus» пропонує інтерв’ю з радянським дисидентом і політв’язнем, сином головнокомандувача УПА Романа Шухевича, керівником УНА-УНСО Юрієм Шухевичем. Це розмова про історію, польсько-українські стосунки, про нацменшини, Європейський Союз, НАТО, Крим і Донбас. Юрій Шухевич, зокрема, переконаний, що «незважаючи на те, що на сході України багато людей розмовляє російською, ми один народ. Ми відчули єдність тоді, коли з’явилася зовнішня небезпека. Прояви цього ми мали ще за правління президента Кучми, але сьогодні це вже видно досить чітко. Ми, тобто Україна, тобто господарі. Це почуття просувалося крок за кроком, аж врешті Путін об’єднав нас краще, ніж будь-хто. Нам по радіо і ТБ втокмачували, що тут Схід, а там Захід, тут православні, а там уніати. А ми виявилися об’єднаними. Інша справа – це перекручування нашої історії. Більшовики нам вмовляли, що у всьому винні поляки, що вони весь час щось нам нав’язували. Навіть якщо не відверто, то якось збоку підкидали нам несприйняття Вас, Європи, як такої. Ми повинні шукати європейських символів», - наголошує Юрій Шухевич у газеті «Rzeczpospolita».
У цьому ж виданні, в коментарі, піддано критиці президента Броніслава Коморовського, який, на думку автора Єжи Гащинського, як і інші польські політики не може звільнитися від «майданного підходу» до України. Мовляв, он Алєксандер Кваснєвський не вагався назвати Волинський злочин геноцидом і засудити антипольські акції українських націоналістів. А нинішні українські депутати ще й гарно «подякували» польському лідеру, відразу ж після виступу Броніслава Коморовського у Верховній Раді, вони проголосували закон про визнання членів УПА борцями за свободу, - наголошує «Rzeczpospolita».
В.П.