Рапорт «Путін. Війна»

«Gazeta Wyborcza» на першій шпальті інформує: війна в Україні коштувала Росії близько 57 мільйонів доларів та сотні убитих солдатів. Війну використовує президент Путін, бо конфлікт збільшив його популярність. Рапорт «Путін. Війна» взагалі мав не побачити денного світла, його автора – опозиційного політика – застрелено 27 лютого. Як говорить виданню друг Нємцова Ілія Яшин: проект рапорту, примітки Бориса Нємцова, копії частини файлів збереглися, а отже з того, що уціліло, і з наших власних досліджень вдалося скласти цей документ. Рідні убитих російських солдатів не отримали грошей, які влада їм приобіцяла, але мовчать, бо після смерті Нємцова відчувають страх. Тим часом у рапорті точно описано, яким чином здійснювано набір так званих «добровольців» та як їх перекидали через кордон – наголошує «Gazeta Wyborcza» .

«Rzeczpospolita» додає, що автори рапорту пишуть лише про вбитих солдатів із сім’ями яких вдалося встановити зв’язок. Назвати кількість поранених – просто неможливо. «Боягузлива і підла війна розв’язана Путіном дорого обійдеться нашій країні. Ми будемо платити за цю авантюру життями наших солдатів, економічною кризою та політичною ізоляцією» - читаємо у рапорті.

Натомість «Dziennik Gazeta Prawna» підкреслює: аналітики переконані, що слід очікувати відновлення воєнних дій в Україні.

Окрім рапорту Нємцова, «Dziennik Gazeta Prawna» звертає увагу на те, що солідарність з Україною залежить тепер від іммігрантів з Африки. Ситуація в Україні та загроза з боку Москви – дуже слушно залишається основною справою у польській дипломатії. Проте, нині маємо принаймні дві інші події, які перемістять центр уваги ЄС – це питання іммігрантів та військова операція проти організацій, якій займаються контрабандою людей з Африки в Європу. Європейська Комісія хоче встановити норми прийому іммігрантів країнами-членами Спільноти. Винятків не буде, тобто кожна країна ЄС буде зобов’язана прийняти якусь кількість африканців, залежно від її населення, заможності, потенціалу економіки тощо. Північ і Схід ЄС розраховували на солідарність Заходу і Півдня під час анексії Криму та війни в Донбасі. Тепер настав час відплати. Лондон, Варшава, Вільнюс чи Рига будуть змушені погодитися на прийом біженців з Африки. Нині триває лише боротьба за те, щоб кількість іммігрантів визначав не Брюссель, а національні уряди – наголошує «Dziennik Gazeta Prawna».

Штаб-квартира НАТО вимагає, щоб Росія на половину зменшила свою дипломатичну місію при Штаб-квартирі в Брюсселі. Усе це з приводу шпигунства – інформує «Rzeczpospolita». У Брюсселі не дуже-то знають, яке число дипломатів знаходиться у російському представництві при НАТО. Альянс стверджує, що 90, Росія запевняє, що відправила туди лише 37 осіб. Офіційно, генсек НАТО Єнс Столтенберґ заперечує наявність шпигунського скандалу. Але підтверджує, що стосовно Росії прийнято рішення про обмеження співпраці.

Л.І.