Тому спершу зосередьмося саме на них: на обкладинках. «Цього вже не можна буде зшити», — пише на першій шпальті тижневик «Wprost», ці слова видніють на тлі розірваного польського прапора. «Прірва, яка розділила поляків, не зникне, ані після цих виборів, ані після наступних», — читаємо. У розмові з виданням соціальні психологи і соціологи припускають, що польські політики будуть продовжувати цинічно використовувати відмінності між громадянами, а це може призвести тільки до зміни партійних еліт та зміни цілої політичної системи — читаємо в останньому номері тижневика.
Подібний переказ обкладинки видання «Newsweek». Теж порізаний кривавим ножем аркуш і напис: «На вістрі ножа. Польща розділена, як ніколи раніше». «Результат виборів — це болюча, дуже болюча поразка Броніслава Коморовського», — наголошує в коментарі головний редактор видання Томаш Ліс.
«Анджей Дуда, весна польських правих» — про це говорить заголовок консервативного польського тижневика «Do Rzeczy». Інше консервативне видання, «wSieci», з першої шпальти наголошує: «Реальний бунт. У цій кампанії ЗМІ перейшли всі межі». «Такого рівня пропаганди в засобах масової інформації не було з часів воєнного стану», — вважають публіцисти тижневика.
А от на порталі тижневика «Polityka», паперова версія якого вийде щойно в середу, читаємо коментар одного з найвідоміших польських публіцистів Яцека Жаковського про те, яким буде президент Анджей Дуда. «Ми хоча б приблизно знаємо, яким був кандидат Дуда. А яким буде президент Дуда — ми не знаємо. Досвід нас вчить, що президент значно відрізняється від кандидата в президенти». Як наголошує польський публіцист, можливі три варіанти. Перший — президент-міністр: Жаковський згадує період біографії Дуди, коли той працював у Міністерстві юстиції — «це було б нещастя, якби він продовжив цю дорогу: це він був співавтором скандальних законів про люстрацію і захисником партійних інтересів у кредитних спілках». Такий президент, на думку публіциста, поглибив би поділи всередині Польщі й перешкоджав би подальшій її інтеграції з Заходом. Другий варіант — якщо Дуда схоче виконати те, про що він оголошував наприкінці кампанії: тоді Польщу чекає помірна консервативна корекція: «враховуючи обмежені повноваження глави держави, до тих пір, поки партія Право і справедливість не прийде до влади, не будемо мати проблем: вони почнуться щойно як Ярослав Качинський стане прем’єр міністром. Тоді стабільність, про яку так охоче говорив Дуда на останньому етапі кампанії, буде піддаватися реальному тестові».
«Тим не менше, — читаємо на завершення, — є й третій варіант. Президент Дуда може поводитися як президент, як робили всі президенти від Валенси до Коморовського: вони грали стримуючу роль і в цілому поводилися більш відповідально, ніж оголошували про це в кампанії».
Що цікаво, польські медіа у зв’язку з перемогою Анджея Дуди найбільше цікавляться питаннями внутрішньої політики економічного плану: що означатимуть його дещо популістські обіцянки у зв’язку зі зниженням пенсійного віку, зменшенням податків тощо. «Обережно з зовнішньою політикою» — остерігає в коментарі на шпальтах видання «Rzeczpospolita» публіцист Єжи Гащинський. «Найважливішу державну посаду здобуває представник табору, який багато разів натякав, що йому не подобається нинішня зовнішня політика Громадянської платформи», — читаємо в матеріалі. — «Проте міжнародні справи — це не та матерія, у якій відбуваються радикальні зміни. Варто бути обережним, особливо в період кризи, а Польща має справу з двома величезними кризами. Одна — за східним кордоном, яка, можливо, ще не досягла найгіршого етапу. А друга в Європейському Союзі — і подальший розвиток цієї кризи, особливо в Єврозоні, також не відомий», — вказує Єжи Гащинський. Проте, на його переконання, Польщі поки рано вступати в Єврозону, а вибір Дуди саме й відкладає цей термін, а якщо йдеться про політику щодо України, то згідно з обіцянками новообраного президента, він продовжуватиме переконувати найважливішу державу ЄС, Німеччину, щоб вона враховувала польські інтереси у вирішенні української кризи — читаємо в матеріалі видання «Rzeczpospolita».
І.І.