У виданні «Gazeta Polska Codziennie» євродепутат і проукраїнський політик Ришард Чарнецький у статті «Що далі з Україною?» аналізує ситуацію, яка нині склалася у світі у зв’язку з російською агресією в Україні. Автор, зокрема, звертає увагу на польсько-українські взаємини і стверджує, що на лінії Варшава–Київ при новому президентові Анджеєві Дуді відносини не погіршаться. Щоправда, його зустріч з президентом України не відбулася, зате Кшиштоф Щерський, який відповідатиме у канцелярії нового польського президента за міжнародну політику, зустрівся з керівником МЗС України Павлом Клімкіном. Другою, – на думку євродепутата Чарнецького, – найскладнішою в польсько-українських стосунках є справа геноциду поляків на Волині. Політики партії Право і справедливість вимагали від українських партнерів, під час недавнього засідання польсько-української парламентської групи у Варшаві, вибачення за трагедію 40-х років минулого століття. Він нагадав, що польський Сенат 1990 року прийняв постанову про засудження комуністичної акції «Вісла». «Вже пора, щоб таку офіційну позицію, яка засуджує волинський злочин, зайняв і Київ… Напевно, ми не можемо покласти цю справу на вівтар стратегічних стосунків з Україною: у зв’язку з російською агресією, необхідно наполегливо підтримувати Київ, але й з такою ж послідовністю треба домагатися визнання злочином події більш ніж сімдесятилітньої давності і засудити її виконавців», – наголошує у виданні «Gazeta Polska Codziennie» політик Ришард Чарнецький.
Видання «Dziennik.Gazeta Prawna» вважає, що у зв’язку з кризою у Греції, ми стаємо свідками повільного розпаду Євроспільноти у нинішній її формі і що сам ЄС поділиться на Євросоюз двох швидкостей: «Центр ЄС під керівництвом Німеччини стартуватиме з будуванням своєї Європи навколо банківської та фіскальної унії, зі своїм бюджетом і власними інститутами. Периферійні ж території функціонуватимуть в організації маргінального політичного значення… Єврозона без Греції буде тривати, бо вона краще підготовлена до кризи, ніж це було у 2010 чи у 2012 роках. Дехто навіть переконаний, що в остаточному рахунку, відхід Греції послужить їй навіть на користь. Адже, позбавляючись найслабшої ланки, зона євро буде вірогідною і зможе тісніше інтегруватися у власному ґроні», – пише видання «Dziennik. Gazeta Prawna».
А «Gazeta Wyborcza» звертає увагу на те, що «Європа будує мури», наводячи приклади, як від іимігрантів відгороджується Угорщина, Болгарія, Іспанія, а тепер ще й Британія. Не всі в ЄС підтримують такі дії, перш за все, проти тих, хто втікає від війни та злиднів з Африки та Близького Сходу. Є дані про те, що до кінця року з узбережжя Лівії та Туреччини до Європи вирушить навіть півмільйона осіб, – не тільки біженців, а й заробітчан. Автор допису підсумовує: «Головне, щоб охорона кордонів йшла у парі з забезпеченням легальних доріг прибуття до Європи тих, хто справді цього потребує… Нині країни ЄС, в тому й Польща, повинні домовитися про розташування у себе 40 тисяч біженців, які прибули до Греції та Італії. Якщо так не станеться, то наші паркани можуть стати символом нашої ганьби», – переконує «Gazeta Wyborcza».
В.П.