«Французькі гості в Криму захоплюються Путіном» – під таким заголовком видання «Gazeta Wyborcza» публікує статтю про візит десятьох французьких парламентаріїв на окупованому Росією півострові. «Подорож дев’яти депутатів і одного сенатора від четверга є головною темою російських федеральних каналів» — пише московський кореспондент польського видання. «Корисні ідіоти» не зникають з екранів, вказує він і наголошує, що українське МЗС звернулося до СБУ, щоб оголосити парламентаріїв персонами нон-ґрата в Україні. Міністерство закордонних справ Франції раніше піддало різкій критиці візит опозиційних депутатів в Росії: «Це є порушенням міжнародного права, в’їзд у Крим без дозволу української влади», — сказав міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус. «Ці депутати дуже проросійські. Однак вони могли б проявляти свою дружбу Росії, не їдучи на анексовану територію», — наголосила, у свою чергу, голова комітету у закордонних справах Національних зборів Франції Елізабет Ґіґу. Поїздку французьких депутатів до Криму також піддало критиці Міністерство закордонних справ Німеччини. Там нагадали, що півострів є «частиною суверенної території України» і кожен крок, який ставить під сумнів цей статус Криму, «дуже неправильний».
«Містралі не поїдуть ані до Росії, ні до Китаю», — такий заголовок розлогого інтерв’ю заступника керівника французької групи DCNS Алена Фужерона, що його читаємо у польському виданні «Dziennik. Gazeta Prawna». Заступник керівника групи DCNS закликає Польщу, щоб вона купувала французькі підводні човни. «З цієї точки зору на ринку лідером є Старий континент», — твердить Фужерон. — «Деякі європейські країни хочуть купити їх. У цій групі є Польща, Нідерланди та Норвегія, де в 2014 році було прийнято рішення закупити нові кораблі замість ремонту старих». Підводні човни мають високий потенціал стримування — переконує заступник керівника французької групи. «У цілому, тенденція виглядає так: коли країна починає розвиватися, з’являються інвестиції в підводні човни. Сінгапур 20 років тому мав тільки патрульні катери, а нині має корвети і фрегати». Якщо польська програма буде розпочата найближчим часом, то Польща буде брати участь у виконанні замовлень для інших європейських споживачів — вважає Фужерон. Польські журналісти запитують його про два кораблі «Mistral», продаж яких Росії було зупинено. «Росіяни вже заплатили за ці кораблі, але у світлі подій в Україні французький уряд вирішив розірвати контракт. Кораблі будуть залишатися у Франції, ми повинні знайти покупця», — каже Фужерон, додаючи, що є лише кілька країн у світі, які потребують кораблі цього типу. Потенційні клієнти — це тільки великі держави. Він також наголошує, «що жодна західна країна не продаватиме зброю в Китай». «Росіянам, звичайно, будуть відшкодовані витрати, але сума залежить не від DCNS, а від французького уряду», — вказує Ален Фужерон. — «Те, чи росіянам будуть заплачені додаткові відшкодування, залежить від результату переговорів, в яких я не беру участі», — переконує заступник керівника французької групи DCNS, думку якого читаємо у виданні «Dziennik. Gazeta Prawna».
«Ксенофобія перед гомофобією» — це матеріал видання «Rzeczpospolita». У Польщі не сексуальні, але національні та етнічні меншини більш піддаються злочинам на ґрунті ненависті — пише газета, посилаючись на результати роботи групи захисту прав людини, що працювала при Міністерстві внутрішніх справ в 2014 році.
Торік чиновники виявили тільки чотири злочини на ґрунті ненависті проти ЛГБТ, а це трохи більше, ніж 1 відсоток від усіх злочинів на ґрунті ненависті, які вивчала команда польського МВС.
Загалом усіх випадків було 314, у тому числі 121 пов’язаний із національними та етнічними меншинами, особливо ромами та євреями. Ішлося про образливі написи на стінах, руйнування місць пам’яті, навіть про образи і погрози в безпосередньому контакті. У той же час 77 випадків були пов’язані з расизмом, 59 стосувалося популяризації тоталітаризму, а 12 пов’язані з релігією, головним чином ісламом, — читаємо у виданні «Rzeczpospolita».
І.І.