Вибори, вибори, вибори....

«Gazeta Wyborcza» на першій шпальті переконує, що у недільних виборах буде йти боротьба за демократію, що суть недільних виборів це не просто звичайна зміна, видання переконує, якщо опозиційна партія Право і справедливість повністю перейме владу, накине диктатуру більшості, без урахування прав меншин, без поваги до букви закону. Перемога Права і справедливості може стати загрозою для демократії – заявляє «Gazeta Wyborcza».

«Rzeczpospolita» переконує, що це важливі вибори, а отже, треба бути розсудливим. За поняттям «зміна» приховуються як реальні проекти реформ держави й економіки, так і демагогія. А тому, голосуючи в недільних виборах, треба взяти до уваги масштаб обіцянок окремих партій. Не варто вірити в заяви щодо надто швидких змін, позаяк чим глибші реформи, тим більше треба часу на їх реалізацію. Поляки повинні звернути особливу увагу на економічні програми партій, бо лише сильна й здорова економіка дозволить нам реалізувати усі наші інші прагнення і мрії.

Своєю чергою «Dziennik Gazeta Prawna» наголошує: незважаючи на результат виборів, цьогорічна кампанія увійде в історію. Уперше партії не переконували поляків, яка з них буде найкращим захисником економічного зростання, тобто найкраще спече торт. Цього разу всі політичні партії змагалися за те, хто найкраще цей торт поділить.

«Puls Biznesu» підкреслює, що поляки вірять лише у власні сили, політикам – не вірять. Мало хто сподівається, що після виборів ситуація поліпшиться. Вмієш рахувати? Розраховуй на себе – вважає більшість поляків. Суспільство не бачить зв’язку між політикою та матеріальною ситуацією. Якщо в Ковальського більше грошей на рахунку, то це ж не завдяки зусиллям парламенту. Тільки 11 відсотків поляків вірить, що політичні партії спроможні поліпшити їхню матеріальну ситуацію.

А якщо відійти від виборів у Польщі – «Rzeczpospolita» повідомляє про проблеми президента Білорусі. Кремль хоче перейняти контроль над білоруською армією. Російська політична еліта дедалі більш роздратована поведінкою Лукашенки, який лавірує між Брюсселем і Москвою. Отже, Росія здійснює наступ «формуючи воєнну організацію Союзної держави та створюючи надійний механізм її збройного захисту». Про це заявив міністр оборони Росії Сєрґєй Шойґу. Окрім цього, російський міністр згадав теж про «реалізацію порозуміння щодо спільного захисту зовнішніх кордонів» Союзу Росії і Білорусі. Лукашенка – поганий союзник, бо хоче сидіти на двох стільцях, тобто водночас розвивати взаємини з ЄС і Росією. Можливо, тепер Білорусь буде змушена відійти на Схід.

Л.І.