«Путін торгується за життя Савченко»

У статті «Путін торгується за життя Савченко» в щоденнику «Rzeczpospolita» читаємо, що Кремль хоче довести до засудження української льотчиці і визнання її воєнним злочинцем. Президент України Петро Порошенко вперше оголосив, що він готовий обміняти ув’язнену в Росії українку, та досі такої пропозиції (від Кремля) не отримав. Як пояснює виданню український політолог Володимир Фесенко, конфіденційні розмови про звільнення Надії Савченко ведуться віддавна, але Росія висуває принизливі умови. «Розігруючи справу Савченко, Путін хоче підсилювати політичний конфлікт в Україні», – вважає експерт. Автор допису Анджей Ломановський вказує, зокрема, на супереності між президентом Петром Порошенком і Юлією Тимошенко, яка є гострим критиком глави держави. Фальшивий лист від президента, в якому він нібито пропонує ув’язненій Надії Савченко посаду в уряді, мав на меті зробити враження кращої пропозиції, ніж депутатський мандат льотчиці від Батьківщини. Проте, як пише автор, Кремль сам знаходиться в складній ситуації. Двох офіцерів російської військової розвідки, що були затримані в Україні у травні, поставлено перед судом і їм загрожує вирок як найманцям.

На економічних сторінках видання «Rzeczpospolita» читаємо про затіснення співпраці між Україною і Туреччиною. Спільні проекти Києва й Анкари вдаряють у російські інтереси в регіоні. Газета пише про візит цими днями президента України Петра Порошенка до турецької столиці. Особливо значущим є деклароване співробітництво в енергетичній сфері. Обидві країни зіткнулися з агресивною політикою Росії. Україна вже четвертий місяць не купує газу від Ґазпрому, а Туреччина отримує його менше і за підвищеною односторонньо ціною. Тому Київ та Анкара хочуть брати участь у газотранспортних проектах (TAP і TANAP) з регіону Каспійського моря (Азербайджан) до Європейського Союзу, з використанням газової інфраструктури України. Як пише польське видання, таким способом Туреччина, поряд з Іраном, може стати найсерйознішим інвестором у модернізацію українських газогонів. Через те, що Ґазпром не виконує транзитної угоди, транспортуючи Україною щораз менше сировини, ці магістралі невикористані. Проте, їх необхідно модернізувати, а це означає великі витрати, які Ґазпром оцінив на 8 мільярдів доларів і відмовився від участі в цій інвестиції. Київ передбачав, що модернізація коштуватиме 3–4 мільярди доларів.

«Rzeczpospolita» також пише про домовленість відносно участі українських фірм, зокрема, в модернізації енергетичної інфраструктури Ірану. З другого боку, Іран декларує постачання нафти до Одеси і газу з найбільшого в світі родовища Південний Парс у Перській затоці, через Туреччину та Україну, до Європейського Союзу.

Н.Б.