«Rzеczpospolita»: Вічні пострадянські диктатури

Сьогоднішня «Rzеczpospolita» пише про «вічні пострадянські диктатури». «Дедалі більше президентів колишніх республік Радянського Союзу, які зараз входять до Співдружності Незалежних Держав, прагнуть залишатися біля влади аж до смерті, а потім передавати її своїм нащадкам», – пише щоденне видання.

Нічого проти такої спадковості влади не мають теж мешканці деяких країн – наприклад, в останньому референдумі в Таджикистані 92% громадян підтримали зміну конституції і викреслення з неї закону про максимальну кількість термінів правління президента (йдеться про двокаденційність на цій посаді). Президент Таджикистану Емомалі Рахмон, щоправда, керує країною вже 22 роки – аби втримати владу, досі застосовував різноманітні «трюки». Відтепер – вже не мусить.

Рахмон – це не єдиний «вічний» президент. «Rzеczpospolita» пригадує політичні біографії Аляксандра Лукашенки, котрий ліквідував каденційність ще 2004 року, Нурсултана Назарбаєва (президент Казахстану це зробив 2010 року), а також Іслама Карімова (він не віддає президентської влади від 1991 року, хоча формально обмежений двома термінами президентства). Загалом, з-посеред одинадцяти держав Співдружності Незалежних Держав шестеро президентів можуть залишатися на своїй посаді довічно. Винятками в цьому ґроні залишаються Україна, Молдова, Вірменія та Грузія (яка, щоправда, до СНД не належить).

Я.С.