«Polityka»: Фронтові гастролі

Тижневик «Polityka» пише про «чорні списки» музикантів. «Ця ера почалася після анексії Криму, - пояснює журналістка Юстина Прус. – У березні 2014 року понад п’ятсот російських митців підтримали політику президента Путіна в Україні. Київ у відповідь створив список «заборонених» виконавців. Потім це ж зробили Латвія, Литва та Естонія».

Найбільше шуму було навколо заборони Олєґа Ґазманова, легенди совєтсько-російської попси, котрий на окупованому півострові любить співати свою пісню про те, що «Україна та Крим – це його країна..», Йосіфа Кобзона, котрий написав гімн так званої ЛНР, регулярно відвідує сепаратистів, підтримує їх, а українців називає нацистами, та Валєрії, котра теж охоче виступає в Криму. Їм Рига заборонила взяти участь у популярному конкурсі молодих виконавців «Нова хвиля», що відбувається щороку у Юрмалі й супроводжується концертом естрадних зірок.

Російські «заборонені» артисти підкреслюють, що вони у своїх піснях пропагують любов і мир. Чорні списки називають цензурою та обмеженням демократії і свободи слова. «Спір про «чорні списки» - це не дебати про мистецьку свободу, - пише «Polityka». – Своїм політичним цілям російська влада підпорядковує ЗМІ, а співаків «запрягає», аби ті розповсюджували шовіністські ідеї. Отже, це ілюзорні дебати, які під приводом свободи слова та мистецтва, мають одну мету – переконати, що підтримка війни є «думкою» та «мистецьким вираженням».

Я.С.