Центральні видання країни повертаються до суботніх подій з Мюнхена, де відбувалася конференція з безпеки. Під час прес-конференції за участю польського прем’єра ізраїльський журналіст сказав, що «багато членів його сім’ї були вбиті, тому що поляки видали їх гестапо». Кореспондент запитав Матеуша Моравєцького, чи, враховуючи зміни, внесені до Закону про Інститут національної пам'яті, кажучи про це, він буде покараний у Польщі.
Прем’єр Моравєцький відповів, що злочином не вважатиметься твердження, що були «польські виконавці», так само, як були і єврейські, російські або українські виконавці Голокосту, а не тільки німецькі. Ці слова дуже сильно обурили Ізраїль, який ствердив, що висловлювання прем’єра Маравєцького звинувачують євреїв у Голокості.
«Dziennik Gazeta Prawna» наголошує: суботні події з Мюнхена вказують, що уряд Польщі не вийшов з дипломатичного наступу, і підтверджують, наскільки віддалені від себе польські та єврейські наративи. Прем’єр, замість говорити про безпеку, змушений був відповідати на запитання про поправки до закону про Інститут нацпам’яті. Історія все більше визначає діяльність польської дипломатії, – підкреслює видання.
«Rzeczpospolita» вказує, що історична політика стає інструментом політичної боротьби - мобілізування прихильників і стигматизації опонентів. Пам’ять, замість стати спільною територією, перетворюється у поле битви. Нам ішлося про те, щоб європейці дізналися правду про геноцидний характер німецької окупації в Польщі, а ми вступили в суперечку з Ізраїлем за роль і значення Голокосту в післявоєнній пам’яті Європи. Якщо це має бути наша історична політика, то чітко треба сказати, що це поразка, – вказує «Rzeczpospolita».
«Gazeta Polska Codziennie» переконує, що прем’єр-міністр Моравєцький сказав правду і його треба підтримати, стати стіною за ним, бо від його перемоги залежить перемога Польщі.
«Gazeta Wyborcza» вказує, що через закон про Інститут національної пам’яті криза між Польщею та Україною поглибилася. Видання повідомляє про візит віце-прем’єра Павла Розенка у Варшаві, який, однак, не допоміг розрядити напругу в польсько-українських взамовідносинах. Кшиштоф Щерський, керівник канцелярії польського президента, заявив, що результат зустрічі віце-прем’єрів Ґлінського і Розенка глибоко розчаровує, а відстуність рішення України в справі скасування заборони на ексгумаційні роботи означає серйозний реґрес довіри.
Л.І.