«У регіоні йде випробування війни із Заходом. Росія вважає Закарпаття місцем, де можна легко розпалити конфлікт між українцями та угорцями, - підкреслює польське видання «Dziennik Gazeta Prawna».
4 лютого в Ужгороді вчергове підпалили офіс Товариства угорської культури Закарпаття, а польські нападники виявилися членами праворадикальної організації «Фаланга». За інформацією української сторони, вони прибули до України зі Словаччини, поселилися у гостелі в Ужгороді і двічі намагалися підпалити угорський центр протягом ночі 4 лютого. Оглядачі видання Збіґнєв Парафіанович та Міхал Потоцький розкривають подробиці цієї акції.
«Поляки діяли як непрофесіонали. Вони ходили перед камерами відеоспостереження. Набагато ефективнішим було друге підпалення 27 лютого, у якому брали участь представники українських соціальних низів», - говорить у розмові з виданням заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Ярослав Галас.
Він звертає увагу, що один з «фалангістів» на світлинах має військову польову форму. Адріан М. розмістив у Facebook світлини, що підтверджують його членство у польській парамілітарній громадсько-виховній організації «Стрілець» (пол. «Strzelec»).
За інформацією Марціна Рея з сервісу «Російська V колона у Польщі», що вивчає зв’язки польських радикалів з Росією, щонайменше чотирьох знайомих Адріана М. вдалося ввести до війська, зокрема до елітного 6 Повітряно-десантного батальйону в Ґлівицях та 23 Сілезького артилерійського полку у Болєславці. За незрозумілих умов вони брали також участь у натівських військових навчаннях «Анаконда-2016», - пише «Dziennik Gazeta Prawna».
За словами журналістів, спроби підпалу угорського культурного центру дуже добре показують, «що навіть якщо за межами Польщі польські націоналісти діють непрофесійно, вони дуже легко можуть призвести до реальних наслідків у міжнародній політиці, йдеться, зокрема, про вимогу Угорщини вести на Закарпаття місію ОБСЄ». Адріаном М. і Томашем Ш. зацікавився сеймовий комітет з питань спеціальних служб Польщі, який минулого тижня заслухав інформацію на тему ужгородського інциденту.
Українці переконані, що обидві акції організувала та профінансувала Москва, а координували операцію служби безпеки сепаратистського Надністров’я. Таку версію виданню підтвердив експерт Павло Гомонай, який вивчає діяльність праворадикалів.
«Схема кожного разу подібна. Йдеться про організацію акту насильства та його зйомку на відеокамеру. Тільки тоді це має сенс. За нашою інформацією, після виконання завдання учасники акції отримують фінансову винагороду у розмірі тисяча доларів на особу», - каже Ярослав Галас.
«Російські дії багатовекторні. Вони спрямовані і проти Угорщини, і проти Польщі, і проти, безумовно, України. Росіяни зрозуміли, що груба сила вже небагато може там зробити, а тому вони збільшують свою активність в інформаційній війні», - говорить у розмові з польським виданням член комітету з питань спецслужб Марек Бєрнацький.
За неофіційної інформацією, нині вивчається питання можливих закордонних джерел фінансування польських «фалангістів».
Також за словами Павела Гомоная, для брудної роботи проти Угорщини здійснюються спроби використання закарпатських праворадикалів. Йдеться, зокрема, про членів, як пише видання, фашистської парамілітарної організації «Карпатська Січ», яка своїми акціями в регіоні створює готові матеріали для російської пропаганди, яка вже тривалий час намагається розвивати тезу про «фашистську хунту», що нібито захопила владу в Україні.
«Масло у вогонь підливає» також нещодавно прийнятий Україною закон про освіту, що вводить навчання українською мовою у школах національних меншин. Проти нього різко виступив Будапешт.
«Жодна спроба розпалювання конфлікту на Закарпатті не дасть результату. Тут усі знають, що без спокою немає добробуту. Хоча є такі, котрі не розуміють цього», - говорить один з лідерів місцевої угорської меншини на Закарпатті.
То ж кому це вигідно - корисним ідіотам чи російським спецслужбам, - запитує видання. «Немає різниці. Є факт провокацій і все. Є тільки одна країна, для якої чим гірше в Украні, тим ліпше. Країна, яка має сили та можливості», - підсумовує екс-голова української розвідки Віктор Гвоздь.
dziennik.pl/Т.А.