GPC: Двері без клямки, або куди веде справа Скрипаля?

Про спробу отруєння Сєрґєя Скрипаля російськими спецслужбами відомо вже чимало. Невідомо, однак, з якою метою росіяни вчинили цей замах, ні також, чи теперішні дипломатичні наслідки є для Москви проблемою, чи, можливо, елементом більш масштабного плану, - пише у п’ятницю Якуб Ауґустин Мацєєвський на шпальтах часопису «Gazeta Polska Codziennie».

Росіяни вміють імітувати нещасні випадки, а отруту використовують як спосіб демонстрації сили і залякування. Невідомо, однак, що саме хотів продемонструвати Кремль, якщо 2010 року він згодився на обмін Скрипаля разом з трьома іншими агентами на десятьох своїх людей, затриманих ФБР. Але, може, в цьому випадку не варто дивитися на Кремль як на моноліт? - питає публіцист.

З чотирьох агентів, яких обміняли 2010 року, спроба вбивства торкнулася лише Скрипаля. Отже, виникає питання, чому загинути мав саме він? Скрипаль працював у ГРУ, але згодом перейшов на бік британської розвідки, і хоча 2010 року йому було повернуто свободу та він зміг виїхати з Росії, екс-агент продовжував підтримувати зв’язки з росіянами. Його син помер у Санкт-Петербурзі в липні 2017 року за таємничих обставин, як причину смерті було названо цироз печінки, тіло було швидко кремовано, а прах надіслано родині до Лондона. Британська преса повідомляє, що вже з 2013 року російські гакери намагалися зламати скриньку електронної пошти Юлії Скрипаль. Отже, немає сумніву, що екс-агент ГРУ залишався в орбіті зацікавлення своєї «фірми».

Публіцист вважає, що спроба його отруєння може бути елементом гри між російськими спецслужбами, чиє керівництво часто опиняється у західних санкційних списках, як, наприклад, директор Служби зовнішньої розвідки Сєрґєй Наришкін, чиє відомство найбільше постраждало від висилки дипломатів. Великою мірою лабораторії, де розробляється біологічна і хімічна зброя, залежать саме від нього.

А.М.