Столичний Львів галицького П’ємонту

У виданні «Gazeta Polska Codziennie», у зв’язку з річницею польсько-української війни за столицю Галичини, політолог Пшемислав Журавський вель Ґраєвський, описує роль міста Лева у визвольних змаганнях поляків і українців. Він називає Львів столичним містом, оскільки і для поляків і для українців він був П’ємонтом і стверджує:
«На початку минулого століття Україна була Малоросією, а Польща - Привіслянським краєм. Російське панування у Варшаві і в Києві фактично зробило зі Львова центр національного життя як поляків, так і українців. І це робило неможливим, а принаймні дуже ускладнювало, будь-який компроміс».

Автор наголошує, що 1919 року Україна опинилася у стані війни з білою і червоною Росією, Польщею і Румунією. Цієї боротьби вона виграти не могла. Поки йшла війна за Львів, москалі захопили Київ, потім Вінницю і далі. Згодом був спільний, польсько-український, похід на Київ. Автор шкодує, що українці й поляки не об’єднали свої сили раніше і не пішли захищати обидві країни. Мовляв, не відомо, чи був би тоді Львів українським, і чи Кубань не залишилася б у складі української держави.

В.П.