«Gazeta Polska»: Російська агентура – декілька анатомічних коментарів
PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych
05.06.2019 12:00
Якби польські спецслужби працювали як британські, то щоп'ять років з Польщі витуряли би кільканадцять російських агентів
МоскваЕкатерина Арутюнова [CC BY-SA 4.0 (https://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0)]
Нещодавно у Польщі вчергове вибухла шумова граната «російської агентури», пише Вітольд Ґадовський на шпальтах тижневика «Gazeta Polska».
Автор присвячує усім зацікавленим цією темою історію на основі справжніх подій. Її слід можна знайти у його новому романі «Szlag trafił», де публіцист більш фактографічно описує шлях проникнення російської мережі ГРУ у польську економічну та політичну сферу.
Як зазначає Ґадовський, серед експертів цю мережу називають «мережею попів» або «православною мережею», а центральним містом її діяльності є Білосток, столиця Підляшшя. На погляд публіциста, мережею керує особисто генерал із ГРУ.
«Росіяни дуже цінують так звану агентурну розвідку (англ. Human intelligence, HUMINT), тобто добування відомостей з використанням людей. Вони досконало розвинули та опанували техніками, пов’язаними з цим. В інформаційній війні часто використовують відкриту агентуру впливу і замаскованих співпрацівників, котрі служать для дискредитації будь-якої інформації про насправді викриту діяльність російських спецслужб. Чимало невдячної роботи виконують так звані „корисні ідіоти“, котрі висловлюють погляди і гасла, що полегшують діяльність російським спецслужбам. Не забуваймо, що росіяни у Польщі є вже понад 200 років і вони виростили на польській території усі можливі види своїх таємних та гласних „сотрудніков”», - пише автор.
Він звертає увагу, що якби Польща брала приклад з британських спецслужб, котрі працюють дуже обережно, то у середньому щоп’ять років з Польщі витуряли би кільканадцять російських офіцерів, які використовують дипломатичні або журналістські документи.
«Пам’ятаймо, що офіцер розвідки керує своїми агентами таємно і усіма методами приховує їхні дані. Трохи інакше працює агентура впливу, але і вона не афішує свої справжні мережі. Розвідка – це гра на багатьох фортепіано, панування над цілим оркестром. Те, що ми бачимо над поверхнею, - це або туман, що приховує щось значно важливіше, або провокація проти ворожих розвідці колам», - зауважує Вітольд Ґадовський.
Т.А.