Щоб дізнатися про традиційні страви і регіональні продукти Польщі, пропонуємо відвідати Європейський ярмарок регіональних продуктів, який щороку — вже третій рік поспіль — відбувається у гірському курортному містечку Закопане. Про Закопане наші слухачі чули не раз, а може самі там були... А якщо ви були у Закопане, то певне і оцсипек (польською - oscypek) спробували... На зв’язку з нашою студією – Кшиштоф Круль-Ленґовський з Татранського агентства розвитку, промоції та культури.
Кажеш «регіональний продукт» і думаєш «Закопане». Кажеш «Закопане» — думаєш «оцсипек»... Бо саме із цим польським гірським курортом найчастіше асоціюється осципек – один з польських регіональних продуктів...
Кшиштоф Круль-Ленґовський: Так, справді, регіональний продукт асоціюється передусім з першим регіональним продуктом, яким став осципек. Щоправда, у ЄС його зареєстровано зовсім не першим, а другим, бо першою стала бринза. Починаючи з 2008 року осципек знайдемо у списку регіональних сертифікованих продуктів, їхня назва захищена євросоюзним правом. А Європейський ярмарок регіональних продуктів ми проводимо вже втретє. Він відбувається у Закопане, власне, щоб розвивати традицію регіональної кухні, регіональних продуктів.
Осципек – це копчений сир, який має свою виняткову форму, нагадує веретено, і роблять його тільки з овечого молока.
Гаразд, які ще регіональні продукти (крім згаданого і дуже смачного осципка) можна було побачити на ярмарку?
Кшиштоф Круль-Ленґовський: У ярмарку участь взяли близько 170-ти учасників. Кожен привіз із собою регіональний продукт – чи то польський (якщо учасник приїхав до нас з іншого регіону Польщі) чи європейський (приїхали теж гості з 10 європейських країн). Зокрема, цьогоріч свої продукти привезли італійці, іспанці, румуни, українці, литовці, словаки, угорці, чехи. Отже, можна було скуштувати багату кухню Центрально-Східної Європи.
Поясніть у чому суть справи – що означає «сертифікований регіональний продукт»?
Кшиштоф Круль-Ленґовський: У Європейському Союзі існує така практика, що регіональні продукти отримують сертифікати. У самому тільки Євросоюзі сертифіковано 800 продуктів. Найбільше їх – в Іспанії, Італії, Франції. Ці три країни встигли зареєструвати 450 регіональних продуктів. Ці продукти мають сертифікати, їхня технологія виробництва захищена законом, так само – назва і географія походження. Тобто якщо регіональний продукт знаходиться у цьому євросоюзному списку і має сертифікат, це означає, що захисту підлягають як назва продукту, так спосіб його виробництва або ж географія походження.
Тому коли купуємо такий сертифікований регіональний продукт можемо бути певними, що його виготовлено у даному регіоні, з конкретних складників і з застосуванням відповідної технології виробництва.
Кшиштоф Круль-Ленґовський: Так. У Польщі таких продуктів близько 35, а точніше – 34. Зараз з нетерпінням чекаємо на рішення комісії про надання сертифікату підгалянській ягнятині в категорії географічного походження. Сподіваємося, що під час Фестивалю осципка та інших сирів зможемо оголосити, що підгалянська ягнятина стала регіональним продуктом.
Чи надання євросоюзного сертифікату і статус регіонального допомогло якомусь польському продукту у Польщі? Чи попит на такі продукти збільшується?
Кшиштоф Круль-Ленґовський: Без сумніву, цей сертифікат є чимось винятковим, що вирізняє продукт з-посеред інших. Адже у списку знаходиться вузька група європейських продуктів. Зверніть увагу хоча б на такий факт — у масштабі усієї Польщі регіональними визнано 34 продукти. На свої сертифікати чекають продукти зі списку традиційних страв. Таких продуктів у Польщі близько 1000.
Переважна більшість традиційних і регіональних продуктів у Польщі походить власне з Підгалля. У чому таємниця? Чому саме підгалянські продукти такі виняткові?
Кшиштоф Круль-Ленґовський: Люди на Підгаллі завжди надавали і надають велику вагу культурній спадщині. Думаю, що це зумовлює наш підхід до традиції, і те, що дбаємо про свою ідентичність. Тому-то у нас найбільше регіональних продуктів... Нагадаю, що на Підгаллі маємо чотири регіональні продукти: осципек, редиколку, бринзу і незабаром — підгалянську ягнятину. Ця дбалість про традицію проявляється не тільки у кулінарній галузі... Наприклад, на Підгаллі живе ще чимало народних майстрів і майстринь, котрі продовжують традицію дідів-прадідів, виробляють з дерева, металу, прядуть, вишивають і так далі... Це — теж частина нашої культури і її можна побачити на таких ярмарках, як цей.
Опрацювала Яна Стемпнєвич