У цьогорічному, 71-му велоперегоні Tour de Pologne переміг — ну хто б міг сумніватися – Томаш Майка.
Вболівальники зізнаються, що 9 серпня міцно тримали за поляка кулаки:
– Це історична мить! Ми дуже радіємо! І ми увесь цей час дуже вболівали за Рафала.
– У мене аж пальці болять — так міцно тримав кулаки за нього! Ми тут, на фініші, стояли увесь час, чекали і дуже хотіли, щоб він переміг. І дочекалися! Останні 11 років жоден поляк не переміг в “Tour de Pologne”. І тому ми дуже пишаємося Майкою!
– Емоції дуже сильні, їх неможливо повторити!
Тож 9 серпня польські вболівальники співали для Рафала Майки заслужені “100 lat”. Останнім поляком, який переміг у велопробігу “Tour de Pologne”, був Цезари Замана у 2003 році. А змагання проводяться у Польщі від 1928 року. Щоправда, до 1992 року участь у них брали велосипедисти-любителі, тож і велопробіг мав характер радше аматорський. У 1993 році організацією “Tour de Pologne” зайнявся олімпієць, велогонщик Чеслав Ланґ. Відтоді шосейний велопробіг навколо Польщі почав здобувати дедалі більшу популярність, увійшов до складу UCI World Tour (сезону елітних шосейних велогонок і одночасно — світового рейтингу велозмагань). Тепер виборювати кубок “Tour de Pologne” приїжджають слави велосипедного спорту.
Цьогоріч найкращим був Рафал Майка, гірський король “Tour de France” 2014 року (Майка переміг в 14-му етапі цьогорічного “Тур-де Франс” та у гірському етапі туру). У домашньому “Турі Польщі” 25-річний поляк був переможцем двох етапів та генеральної класифікації.
Рафал Майка показав, що вміє приборкати не тільки гірські шляхи, а й чудово їздить “на час” — каже організатор “Tour de Pologne” Чеслав Ланґ:
– Це свідчить про те, що він має усі умови, щоб вигравати великі тури, маю на увазі “Tour de France”, „Giro d'Italia”. Він фантастично їздить у горах, якщо говорити про швидкісну їзду — теж дає раду. Він перемагає з найкращими гірськими велогонщиками. Тож перед Рафалом Майкою — великі перспективи і велике майбутнє.
Сам переможець скромно каже, що:
– Гадаю, що перемога в “Tour de Pologne” – це дуже багато. Але ще чимало бракує, щоб я міг йти до тих найвищих цілей – “Tour de France”, „Giro d'Italia”, „Vuelta a España”. Це мої найзухваліші мрії. Може, колись вони збудуться... Не знаю... але буду до цього намагатися дійти. Звісно, я буду інтенсивно тренуватися, щоб колись у майбутньому, не кажу, що за два-три роки, але колись... може, і виграю великий тур. Бо якщо мрії втілюються в життя, то чому б і ні?
Велопробіги, перемогти в яких мріє Рафал Майка, належать до еліти еліт. Це три найпрестижніші (і найдовші) велоперегони. Довжина траси “Tour de France” – від 3000 до 4000 кілометрів, велопрогін складається з 21-го етапу, кожен триває день.
Довжина траси “Tour de Pologne” — близько 1200 кілометрів, але в минулому вона була набагато більша (так, 1953 року велогонщики проїхали 2300 кілометрів). Маршрут веде з півночі на південь країни, а фініш — від 2008 року відбувається у Кракові. Змагання поділені на 7 етапів. Кожен з них має від 170 до 260 кілометрів. Тож крутити педалями треба навіть 8 годин. Як підрахували польські тренери, велогонщик впродож одного етапу робить 35 тисяч обертів ногами.
Більше про надлюдське зусилля спортсменів знає кореспондент Польського радіо Павел Павліца:
– За цей час серце спортсмена б’ється 70 тисяч разів, а в легені помпується 70 тисяч літрів повітря. Найсильніші велогонщики на стаціонарних велосипедах можуть розігнатися навіть до 200 кілометрів на годину. Під час змагань велогонщики їдуть із середньою швидкістю 40 кілометрів на годину і спалюють в середньому 8 тисяч кілокалорій. У зв’язку з цим вони повинні відповідно харчуватися. На жаль, у велогонках нерідко трапляються випадки вживання спортсменами нелегальних допінгуючих засобів.
Найвідомішим прикладом і одночасно – жертвою стосування допінгу є Ленс Армстронґ. Американець сім разів поспіль перемагав в «Тур де Франс», найпрестижніших і найбільш виснажливих велоперегонах. Але у 2012 році спортсмена звинувачено у застосуванні допінгуючих засобів і позбавлено усіх звань та титулів.
Знаково, що після кожного успіху польських спортсменів, у країні над Віслою починається мода і на спортсмена, і на спорт, яким він займається. Був Адам Малиш і «малишоманія», яка проявлялася не тільки тим, що чоловіки почали запускати вуса, але й тим, що багато дітей пішли до спортивних шкіл вчитися стрибати на лижах. І як резльтат – маємо сильну польську команду стрибунів з трампліна на лижах. Після перемог Юстини Ковальчик («сніжної королеви», як її пестливо називали спортивні коментатори) поляки полюбили бігові лижі. Тож запитання – чи чекає Польщу «майкоманія»? На вулицях влітку видно чимало велосипедів та велосипедистів. А вболівати за свого земляка цьогоріч до Кракова, де відбувався фінал, приїхали рекордні три мільйони поляків. Каже організатор Tour de Pologne Чеслав Ланґ, який вірить у «велосипедну гарячку» в Польщі:
– Велосипедному спорту притаманна доступність. Понад 4,5 мільйона поляків декларують, що їздять на роверах. Цей спорт близький людям, тому я вірю, що буде «ровероманія», «майкоманія», «квятковськоманія» – адже не забуваймо про інших наших велогонщиків, зокрема, Міхала Квятковського, котрий чудово їздить. Я вірю, що наші спортсмени заохотять поляків їздити на велосипедах
Як каже власник велосипедної академії Рафал Квятковський, на різні моди піддатна саме молодь... А завдяки успішним виступам польських велогонщиків, до його школи записуєтсья щораз більше охочих піти слідами Рафала Майки:
– Я бачу це велике зацікавлення велосипедними змаганнями. Це неймовірно, наскільки сильно успіхи поляків діють на молодь. Наприклад, в рамках Tour de Pologne відбувалося Mini Tour de Pologne, де змагалися діти. Це для них була і чудова забава, і спорт, і навчання.
Тож хтозна, може, за кілька років переможцями елітних велоперегонів будуть саме поляки...
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі
Яна Стемпнєвич/IAR