Польська столиця пережила 27 травня наїзд футбольних уболівальників з Іспанії та України. Севілья та Дніпро змагалися за кубок Ліги Європи, а жителі Андалузії та Придніпров’я (і не тільки) прибули до Варшави на день-два-три, аби допомогти улюбленцям поборотися за почесний трофей.
Розповідь про українців ми почнемо з іспанців, які ні української, ні англійської мови не знають, як вони кажуть – зеро-нуль...
Олександр, Інна, Наталія та Сергій прибули з Києва автобусами, що їх організував для підтримки Дніпра фан-клуб братів Кличків...
Фото Лідії Залітач
Тарас і Георгій приїхали зі Львова власними автомобілями і їх Варшавою не здивуєш...
Олексій родом з Дніпропетровська, але проживає нині у Києві, він умудрився за одним махом і Краків і Варшаву побачити...
А Павло з Києва і Варшаву побачив і зустрівся з польськими друзями і став свідком футбольного видовища на Національному стадіоні...
Володимир і Юля прибули з Києва, взяли з собою путівник по Варшаві...
Роман з Дніпропетровська подолав різними видами транспорту майже півтори тисячі кілометрів і поки не над’їхали його друзі, сидів на центральній вулиці Варшави Nowy Świat з фірмовим пивним кубком улюбленої команди і споглядав на дощову польську столицю...
Ресторатори польської столиці були задоволені напливом футбольних туристів, для деяких з них день фіналу Ліги Європи став найбільш вдалим днем цього року.
Директор ресторану «Specjały Regionalne», що розташований у центрі столиці, на вулиці Nowy Świat, Аркадіуш Шимчак:
- Ми розраховували на те, що буде гостей багато, але їхня кількість переросла наші очікування. Не дивлячись на те, що ми задіяли додаткового кухаря, наші клієнти все одно інколи на замовлення чекали по півтори години. Вболівальники з України найчастіше замовляли суп журек в хлібі, а вболівальники Севілії брали м’ясні страви. Але, усі вони замовляли пиво, щоправда, деякі українці ще й стопарик горілочки. Це був дуже вдалий день, фани не чубилися, щоправда занадто голосно співали. Після матчу дехто з гостей повернулися до нас ще раз і ми винятково працювали до четвертої ранку, - каже Аркадіуш Шимчак.
Ніколи раніше у Польщі не було так багато жителів Дніпра
В.П.