Лідія Іванюх: На початок просте запитання, що схилило Вас до того аби описати історію Юлії Тимошенко, чому ви вирішили написати цю книжку?
Марія Пшеломєц: Тому, що незалежно від того, що ми думаємо про Юлію Володимірівну, і незалежно від того, як ми її оцінюємо – це, на мій погляд, надзвичайно захоплююча постать, яка все-таки має дуже велике значення, і вже вплинула на історію України. У своїй книжці я пишу навіть, що з часів святої княгині Ольги, а потім цариці Катерини ІІ, насправді жодна інша жінка так не намішала в історії України, як саме Юлія Тимошенко. Отже, безумовно – це надзвичайно цікава постать.
Ви дуже точно вивчили механізми присутні в українській політиці, і ваша книжка, певною мірою, відкриє читачам у Польщі ту специфіку України. Скажіть, з якими проблемами ви зіткнулися під час збирання матеріалів про Юлію Тимошенко.
М.П.: Проблеми були дуже прості, надзвичайно велика недовіра. Попри той факт, що Україною я займаюся з 1991 року, тобто з часу «вільної і самостійної», попри те, що у мене в Києві дуже багато знайомих, то у момент, коли я домовлялася на розмови, і казала, що пишу книжку про Тимошенко – моментально западала тиша. А один із моїх співрозмовників взагалі поставився до мене, як до провокаторки. Прихильники Юлії Тимошенко побоювалися, що буду писати про неї критично. У свою чергу, її противники побоювалися, що я її захищатиму за будь-яку ціну. Частина осіб взагалі відмовилася розмовляти зі мною. Що стосується самої Юлії Тимошенко, спершу я отримала згоду передати до неї свої запитання за посередництвом адвоката. Запитання я відсилала тричі, кожного разу мені говорили, що запитання не дійшли, нарешті я відправила їх за посередництвом амбасади Польщі, і не отримала ніякої відповіді. Нарешті, від однієї людини, яка намагалася мені допомогти, я почула, що не отримаю відповіді, бо вони не знають, що це буде за книжка. Так само я не отримала фотографій з оточення Юлії Тимошенко, бо мені відкрито сказали: Не знаємо, що ви напишете. Я говорила, що напевно писатиму чесно, але, видно, цього було мало. Втім, Віктор Ющенко теж не хотів зі мною зустрітися. Одна з осіб в його оточенні сказала мені неофіційно, що він добре про Юлію Тимошенко говорити не буде, а погано говорити – з журналістом із Заходу – не хотів. Але мені пощастило, бо якраз під час мого перебування в Києві Віктор Андрійович дав велике інтерв’ю для одного з телеканалів, і я просто списала якусь частину цього інтерв’ю.
А співрозмовники, присутні у вашій книжці, вони охоче розповідали про колишню прем’єр-міністр України?
М.П.: Так, проте частина із них – це справді мої дуже добрі, старі знайомі, наприклад Юлія Мостова, з якою ми знайомі з 91-го року. Вони знають, що я ретельна журналістка. Знають, що коли попросять не писати про якусь річ – я не напишу. Жоден з моїх співрозмовників не просив перевірити, що я написала – а це доказ на велике довір’я. Але, усі розмови у мене записані, і кожну мить я можу сказати, що жодним словом я не збрехала.
Інформації про Юлію Тимошенко, іноді, дуже суперечні. Її донька говорить про неї виключно в самих позитивах, що зрештою зрозуміло, порівнює її навіть з лагідним котиком.
М.П.: Я увійду в слово, Євгенія, чи Женя, виразно говорить, що мама по відношенні до членів сім’ї є лагідна, як кішка, тепла і лагідна. Женя виразно говорить – для родини. Отже, не для всіх вона приємна.
Було цікаве порівняння Юлії Тимошенко (це, здається, пані Мостової), до ядерної енергії, що можна її використати з доброю або поганою метою. Ви можете однозначно відповісти на запитання – хто така Юлія Тимошенко?
Марія Пшеломєц
Чи Юлія Тимошенко – це фенікс, який відродиться з попелу?
М.П.: Ви знаєте, це дуже складне запитання, і це запитання, на яке насправді ніхто не є спроможний собі відповісти. Багатолітня кар’єра журналіста навчила мене одного – не давати прогнозів. Я сама стільки разів помилялася у своїх прогнозах. Ось приклад Віктора Януковича. Після 2004 року всі були переконані, що Янукович – політичний труп. Нині – Віктор Янукович – президент України. І, на мій погляд, власне, цього дуже побоююється сам Янукович, що Юлія Тимошенко спроможна вийти з кожної, навіть украй складної ситуації. З другого боку, у мене таке враження, можливо, помилкове, що навіть союзники Юлії Тимошенко не дуже-то бажають собі її повернення. Можливо, я когось образила, але в мене складається враження, що для них Юлія Тимошенко як в’язень, на даний час, більш вигідна. Якби тепер Юлія Тимошенко вийшля з в’язниці – це стало б проблемою не лише для Януковича, але й об’єднаної опозиції.
Ви припускаєте можливість, що вона може ще нас всіх здивувати?
М.П.: Так, це людина, яка вже кілька разів доказала, що вміє всіх здивувати. У час, коли була авантюра з Кучмою, в період перед «помаранчевою революцією», коли Юлія поставила все на одну карту і перемогла. На жаль, на некористь Юлії Тимошенко діє одна річ, те, що відбулося після «помаранчевої революції». Коли я писала цю книжку, коли день у день у великому насиченні дивилися на дії Ющенка і Тимошенко, волосся мені ставало дибом, бо як можна, з власної волі, знищити абослютно все, чого вдалося досягти в 2004 році. І знищити не лише свою особисту кар’єру, це їхня справа, але знищити цей надзвичайний ентузіазм людей, і їхню віру в те, що в Україні може щось змінитися.
Дуже дякую за розмову. Книжка Марії Пшеломєц «Юлія Тимошенко. Незавершена історія» вийде друком у Польщі вже у середині жовтня.
Лідія Іванюх