Прощаємо Тебе, Остапе, і дякуємо, що Ти був....

Сьогодні, 20 жовтня 2012 року, обірвалося життя українського поета, лауреата Шевченківської премії 2007 року й нашого довголітнього співпрацівника – Остапа Лапського.

Його життєвий шлях почався 7 липня 1926 року у селі Гуцьках, неподалік Кобриня на Берестейщині, і хоч жив у Варшаві, – Берестейщина назавжди залишилася в його серці.

Кредо Лапського – у його словах: «Моя мрія: Відкинути Москву, відкинути Варшаву, не тому, що те Москва, а це, дивлюсь, Варшава! Хочу, щоб береза залишалася березою, а дуб щоб дубом був, а горобина горобиною! Росія щоб була Росією, а Польща, як співають, Польщею, а Україна, мрію: Україною!»

Остап Лапський – автор поетичних збірок «Деякі елегії та дещо інше», «Мій почитачу», «Обабіч: істини?!», «Себе: розшукую?!». Нещодавно підготував до друку свою збірку «Всупереч», надрукованої книги не встиг побачити.

Прощаємо Тебе, Остапе, і дякуємо, що Ти був....