Наступного року до польських кінотеатрів увійде фільм «Волинь» режисера Войцєха Смажовського. Стрічка у художній формі розповідатиме про реальні події на Волині у 1943-44 роках, коли УПА проводила операцію проти місцевого польського населення.
Ця тема і сьогодні є важливою для польського суспільства, їй присвячено чимало книжок, але художнього фільму ще не було. По обидва боки польсько-українського кордону можна почути різні голоси, як прем’єра «Волині» вплине на процес поєднання між двома народами.
«Волинь» Смажовського почала привертати увагу, ще коли режисер тільки оголосив про намір зняти стрічку. У 2013-му, коли у Польщі відзначали 70-ту річницю Волинської трагедії, відновилися розмови про потребу розкрити тему Волинської трагедії в повнометражному фільмі.
До завдання взявся відомий режисер Войцєх Смажовський. Кожен його фільм: «Весілля», «Ружа», «Дім злий», «Дорожка», «Під міцним янголом» - із захватом сприймався публікою та критикою. Найбільше дискусій викликала «Ружа» - стрічка присвячена відносинам між поляками та мазурами – германізованою групою на пограниччі зі Східною Пруссією – після Другої Світової війни. Смажовський казав, що хотів зробити фільм про кохання у нелюдяні часи, проте був часто критикований за непривабливий образ поляків, котрі після війни часом страшно мстилися німцям або просто німецькомовним сусідам.
Тепер Смажовський препарує польсько-українські відносини. У фокусі – масові вбивства поляків на Волині загонами УПА. За сценарієм, у фільмі «Волинь» на першому місці знову таки почуття, знову любов у нелюдяні часи – стосунки дівчини-польки та хлопця-українця в одному з волинських сіл. Зйомки фільму завершилися кілька місяців тому, зараз триває монтаж. Картину ще ніхто не бачив, але польські ультраправі вже потирають руки – нарешті світ побачить кровожерних бандерівців. Українські інтелектуали натомість побоюються, що кіно зруйнує результати важкої праці на шлях примирення між двома народами.
У розмові з Польським радіо Войцєх Смажовський заявив, що при продукції фільму намагався брати до уваги думку українців:
- Звісно, я думаю про українські реакції. Я вже казав раніше – коли я почав працювати над цим фільмом, то хотів, аби половину стрічки зробив українець, а я – другу. Але це не вдалося з кількох причин. Думаю, немає зараз такого режисера, з яким я би відчував спільноту покоління і який мав би стільки відваги, щоб показати це в кіно. Українські режисери, мабуть, ще не готові про це говорити. А якщо йдеться про відносини між народами… Для мене будь-яке поєднання має сенс, якщо теми не замітають під килим. Поєднання це коли хтось вибачиться, хто щось назве своїм іменем, якщо прозвучать відповідні слова. Тоді можемо говорити, що наступає поєднання. Приховування правди про злочини це прямий шлях до нових злочинів.
Режисер наголошує: наразі дискусій про Волинь було замало з обох боків. Так само як замало було й спільної, польсько-української дискусії:
- Мені здається, така дискусія розпочнеться. Так, є багато книг про Волинь, але хто сьогодні у Польщі читає книги? Тоді як фільм це масова бомба! Натомість я вірю, що дискусія, яка розпочнеться після мого фільму, насправді тільки сприятиме поєднанню. Зрештою, я нещодавно зустрічався з послом України у Польщі. Ми говорили про стрічку, я йому покажу її перед прем’єрою. Бачу потребу і підготовці українського глядача до того фрагменту історії, про який він часто поняття не має.
Смажовський наразі не відкидає ідеї зустрітися з українською публікою після прем’єри «Волині», хоча й побоюється: «Не виключаю, що це буде одноразова зустріч». На запитання про українських акторів, які були запрошені до участі у стрічці, але відмовилися, бо для них картина представляла виключно польську точку зору на історичні події, Смажовський відповідає так:
- Я думаю, одна свідомість про ці події існує в околицях Києва, інша в околицях Львова. Так, частина українських акторів відмовилася, але частина погодилася і грає в фільмі. Українські актори у фільмі є і грають вони чудово. Деякі люди відмовилися від участі у стрічці зі, скажімо так, ідеологічних приводів, інші через розповсюджену плітку, начебто ми робимо цей фільм за російські гроші. А це неправда. Я вже мав проби двох чудових українських акторів, а пізніше вони все-таки відмовилися саме з причини нібито я беру від Ґазпрому гроші.
Наразі Смажовський працює разом з монтажистами. Про результати праці поки говорить обережно, називає себе «запрограмованою машиною», яка хоче осягнути бажаний результат. Чи «Волинь» є найважливішим фільмом режисера? Смажовський констатує: найважливіший фільм це той, над яким наразі працюєш. А що ж є найважливішим у «Волині»?
- Я би хотів, щоб цей фільм давав емоції. Щоб він зворушив та схвилював. Провокувати він також буде. Для мене важливим є те, аби це була історія про кохання у нелюдяні часи. Кохання понад поділами. Тоді, може, цей фільм буде місточком, а не муром.
Нагадаємо, що Волинська трагедія – це масові вбивства поляків, здійснені протягом 1943–1944 років, зокрема, Українською повстанською армією на території колишнього Волинського воєводства; до Волинської трагедії часто зараховують також вбивтсва на етнічному ґрунті на терені Львівщини, Тернопільщини і Станіславщини міжвоєнної Польщі.
Ці події переважна частина польських істориків називає геноцидом польського народу, а українських – обопільним конфліктом або війною. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, ще близько 15 тисяч українців загинули у так званих "акціях відплати" Армії Крайової. У 2009 році польський Сейм визнав вбивства на Волині трагедією, що мала «характер етнічної чистки» та «ознаки геноциду». У резолюції, прийнятій 12 липня 2013 року, польський Сейм вжив окреслення «етнічна чистка, що мала ознаки геноциду».
Jedynka/О.Б.