Квітень у Вроцлаві – «львівський». У рамках Європейської столиці культури, якою столиця Нижньої Сілезії стала в 2016 році, відбувається знайомство з українською культурою.
Вперше в історії Європейської столиці культури євросоюзне місто ділиться цим званням з містом з-поза Євроспільноти – наголошує координатор Львівського місяця у Вроцлаві Рафал Козінський:
– Це – польська відповідальність. Тому що в певний момент ми сфокусувалися тільки на своїх західних партнерах. Ми повернулися на Захід, але забули про своїх східних друзів. Отже, цим проектом хочемо нагадати, що за кордоном Шенгенської зони розвивається потужна культура. Через Львів ми хочемо представити всю Україну, сучасну українську культуру, яка ані на крок не відстає від західноєвропейської – ні у візуальному мистецтві, ні в музиці, ні в літературі. На жаль, у західних глядачів Україна асоціюється тільки зі зруйнованими містами та дулами автоматів. Натомість вся Україна так не виглядає. Це нормальна країна, яка поки що знаходиться поза кордонами ЄС. До речі, звання Європейської столиці культури – як сама назва показує – повинно надаватися європейським містам, а не тільки євросоюзним.
А чому саме Львів? «Вибір Львова був для Вроцлава досить природним», – говорить Ольга Хребор, координаторка літературної і музичної частини заходу.
Серед музичних проектів, представлених у Вроцлаві, є польсько-українські кооперації – Юрія Андруховича та вроцлавського гурту «Карбідо», польсько-український гурт «ДаґаДана», спільний проект «Ева Новель та Шоколад». Народжена у США Ева Новель живе у Польщі і співпрацює з львівським джазовим гуртом «Шоколад»:
– Для мене – це велика честь та приємність, що можу працювати з такими чудовими музкантами – Ігорем Гнидином та Анастасією Литвинюк. Я дужа рада, що до гурту долучилися ще польські музиканти – Куба Вільк та Шимон Камиковський. З Ігорем ми познайомилися торік на майстер-класах для джазових музикантів у місті Жори, грали разом на джем-сейшн, там з’явилася ідея, щоб разом попрацювати. У Вроцлаві ми представили матеріал і новий – тобто польські народні пісні у джазовому аранжуванні (який буде на нашому спільному альбомі), і вже знані з попередніх платівок «Шоколаду» українські народні пісні.
Виступ Еви Новель та гурту "Шоколад"
Крім музики, «Львівський місяць» – це теж візуальне мистецтво. У центрі міста діє велика виставка сучасного візуального мистецтва «Український зріз: Перетворення», якою захоплюються як польські куратори, так і куратори з Західної Європи, котрі вже встигли її побачити. Виставка займає 6 поверхів старої кам’яниці на площі Ринок, загалом 1500 квадратних метрів. Що можна на ній побачити – розповідає волонтерка виставки Клементина Сенґа:
– «Український зріз» – це огляд сучасного українського мистецтва. Мистецтва політематичного і різножанрового, зануреного в контексті сучасної кризи в Україні. Ця виставка складається з трьох частин. Перша – це згадане вами третє трієнале сучасного мистецтва «Перетворення», тут представлене малярство, скульптура та інсталяції, відеоарт. Друга частина – це виставка «ДеРеКонструювання», присвячена історії українського медіа-мистецтва. І третя частина – це перформенси українських митців, які відбуваються щочетверга. Праці підібрані таким чином, що вони розповідають про найважливіші для людей поняття – наприклад, це земля. Земля як рідний дім, Земля як планета, на якій ми всі живемо, наша годувальниця. Друге поняття – це мас-медіа, тема інформації, пропаганди, як ЗМІ впливають на нашу свідомість. Автори піднімають теж питання ідентичності, війни, яким є для українів сучасний герой.
Література – ще одна складова «Львівського місяця». Крім зустрічей з українськими письменниками, гості Європейської столиці культури мають змогу ознайомитися з поезією, написаною в Україні після 30 листопада 2013 року, – говорить упорядник антології «Листи з України» Григорій Семенчук. Назва інспірована «Листами в Україну» Юрія Андруховича, написаними на початку 90-х.
У програмі дебатів йдеться про те, щоб тримати міжміський зв’язок. Європейська столиця культури – це звання для міста, тому Вроцлав веде діалог зі Львовом.
Говорить координатор програми дискусій Пйотр Якуб Ференський:
– Під час «Львівського місяця» у Вроцлаві ми, звісно, дискутуємо про Львів і Вроцлав, про ці дві метрополії. Гадаю що найважливішою темою цих дискусій є питання про відкритість мешканців цих двох міст на інших та інше, відкритість на Європу, світ, а також на нагальну проблему імміграції. Ми теж питаємо, чи наші міста відкриті тільки на рівні політичних гасел, чи справді Вроцлав – це місто зустрічей (як воно рекламується), а Львів – це місто, відкрите для світу.
Український кінематограф на «Львівському місяці» представлений двадцятьма фільмами українських режисерів. Причому, як пояснює упорядниця програми кінопоказів Аґата Сакович, підбір фільмів має допомогти глядачеві зрозуміти Україну, це має бути такий собі ключ до розуміння України:
– Ми поділили програму на три категорії. По-перше, це класика українського кіно – феномен поетичного кіно 60-х років минулого сторіччя (наприклад, «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка, «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова). Це теж фільми, які коментують чи розповідають про актуальну політично-суспільну ситуацію в Україні – документальні фільми Сергія Лозниці та кінооб’єднання «Вавилон’13». Звісно, є теж сучасне художнє кіно – тут варто згадати «Плем’я» Мирослава Слабошпицького, «Поводир» Олеся Саніна, фільм «Гамер» Олега Сенцова.
Український режисер Олег Сенцов присутній не тільки в кінопрограмі львівського місяця. Організатори української частини Європейської столиці культури у Вроцлаві проводять акцію підтримки та допомоги його сім’ї:
Акція підтримки Олега Сенцова
– В рамках усього «Львівського місяця» у Вроцлаві ми збираємо кошти для сім’ї Олега Сенцова. Для тих, хто не знає, Олег Сенцов – це український режисер, незаконно ув’язнений та засуджений в Росії на підставі сфабрикованих доказів за терористичну діяльність. Біля виходу з клубу стоїть коробка, до якої можете вкидати свої пожерти. Ми теж заохочуємо вас фотографуватися з такими жовтими аркушами, на яких написано «звільнити Олега Сенцова» та #freesencow #lvivwro2016. Потім ці фотографії розміщайте у соціальних мережах – таким чином покажемо, що ми не забуваємо про українських політичних в’язнів.
До акції долучилися письменники, музиканти, журналісти та просто гості Львівського місяця.
В рамках «Львівського місяця» у самісінському центрі Вроцлава діє Львівська вуличка.
Український інокописець Остап Лозинський під час показу з писання ікон. Львівська вулиця у Вроцлаві
Запрошую послухати звуковий файл передачі
Яна Стемпнєвич