Минулої неділі, 6 жовтня, розпочався ІІІ міжнародний фестиваль Іґнаци Яна Падеревського. Фестиваль, що присвячений 156-ій річниці з дня народження польського маестро, композитора, а також політика та дипломата, завершився 11 листопада – у День незалежності Польщі. Яким є значення постаті Падеревського і його творчості, а також його доробку у становлення незалежності польської держави?
ІІІ Міжнародний фестиваль І. Я. Падеревського приймав гостей з Франції, Швейцарії, Канади, Мексики та Польщі. Він проходив у кількох культурних установах Варшави. У його рамках відбулися симфонічні, камерні та джазові концерти, а також дискусійні панелі, покази фільмів та виставки про заслуженого поляка для становлення незалежності країни над Віслою.
Іґнаци Ян Падеревський був не тільки видатним піаністом, диригентом, композитором і філантропом. Він вміло поєднував мистецтво із функцією політика і державного діяча. Падеревський говорив: «Спочатку батьківщина, а після цього вже мистецтво».
Як відзначив ініціатор фестивалю польського композитора у Варшаві Вєслав Домбровський, слід у першу чергу звернути увагу на Падеревського як на дипломата і політика, адже він відіграв важливу роль у тому, аби питання становлення незалежної польської держави було включене до так званих 14 пунктів президента США Вудро Вілсона:
«Як дипломат він розіграв справжню битву в США. Спочатку він написав меморіали у справі Польщі та її незалежності з 1917 року до американського президента Вудро Вілсона, якого він також приголомшив своєю грою на фортепіано. Падеревський неодноразово виступав у Білому домі. У меморіалах він описав право Польщі на землю П’ястів, тисячолітню присутність на тих землях польської культури, мови, видатних людей. Він попросту обґрунтував те, що Польща повинна повернутися на мапу Європи. Президент Вілсон виніс цей документ на голосування у Сенаті та Конгресі, а пізніше президент США підтримав Падеревського на Версальській мирній конференції, де розгорнувся справжній бій за те, щоб переконати у цьому ж самому міністрів закордонних справ Франції, Італії, Великобританії. Те, що Падеревський вільно володів п’ятьма мовами, а також був дуже галантним та елегантним паном, котрий переконливо впливав на своїх співрозмовників, посприяло йому і Польща повернулася на мапу Європи після 123 років гноблення і окупації. 11 година 11 листопада 1917 року – це та дата, що увійшла до історії. І це заслуга, в основному, Падеревського. Він навіть сам про себе казав: „грати – говорять про це різне і можливо я не найкращий, але виступати з промовою – то будь-ласка”.
Натомість політичною кар’єрою Падеревський активно займався після повернення над Віслу, де на запрошення маршала Польщі Юзефа Пілсудського він став прем’єр-міністром та міністром закордонних справ ІІ Польської Республіки. Його призначення на високу посад було умовою Америки для того, щоб Польща могла отримати гуманітарну допомогу, зокрема американську. Адже американцям Падеревський здавався особою, гідною довіри, яка зможе відповідати за транспортування й чесний розподіл допомоги для Польщі.
Вєслав Домбровський нагадав, що Іґнаци Ян Падеревський був людиною багатьох талантів:
«Каміль Сен-Санс говорив про Падеревського так: „Падеревський – геній і крім того, він грає на фортепіано”. Падеревський виробляв також одне із десяти найкращих вин у Каліфорнії, займався пошуком нафти, нині на його ділянці знаходиться летовище в Санта-Марія в Каліфорнії. Тепер є два магнати-виробники вина, котрі успадкували діялнки Падеревського і вони до нині виробляють там одні з найкращих каліфорнійських вин».
Іґнаци Падеревський займався також благодійницькою діяльністю. Зокрема, разом із польським банкіром та фінансистом Леопольдом Кронеберґом він зробив свій внесок у відкриття Національної опери у Варшаві.
«Падеревський разом з Кроненберґом заснували філармонію, тоді варшавську, а нині Національну. За його кошти був зведений також готель „Брістоль”, пам’ятник Гувера у Варшаві та Шопена у селі Желязова Воля, а також відреставровано багато будинків, костелів, пам’ятників та інших об’єктів в Польщі і в США», - звернув він увагу.
Цікаво, що Іґнаци Падеревський з 1960 року має свою зірку на так званій Голлівудській Алеї слави у Лос-Анджелесі. Її він отримав за те, що зіграв самого себе, тобто геніального композитора, у фільмі Лотара Мендеса з 1937 року – «Місячна соната». І взагалі, наприкінці XIX – на початку XX століття він був суперзіркою, - говорить Вєслав Домбровський. У США його називали «найбільшим за всіх, метром, королем піаністів, чаклуном клавіатури».
«Він був ідолом світової аудиторії. Уявіть собі, що Падеревський досягнув такої слави, коли в Америці люди виходили вночі дивитися як проїжджає потяг, яким він їхав. А він при цьому не виглядав з вікна, а просто собі спав. Про його велику славу і престиж і те, яким він був великим ідолом, свідчить факт, коли у 55-у річницю його приїзду до США, де він зіграв 3 тис. концертів, популяризуючи Шопена під час цих виступів, було прийняте рішення про увіковічення Падеревського. Зібрався спеціальний комітет, який вирішив вшанувати його музичними концертами. Таких концертів впродовж одного місяця тоді зіграли 6 тис., тобто стільки ж, скільки він зіграв їх впродовж всього свого життя», - підкреслив Домбровський.
Крім того, король Великобританії надав Падеревському титул лорда, його удостоїли найвищих відзнак Британської імперії і Франції та інших держав Європи. Видатний поляк також здобув 12 звань почесного доктора найвідоміших американських та європейських університетів. Все це свідчить про те, що Падеревський був однією із найвидатніших постатей в історії не тільки Польщі, але й усього світу, - вважає Домбровський.
Зазначу також, що цьогоріч припадають 75. роковини зі смерті Іґнаци Падеревського, котрий народився на терені сучасної України.
11 листопада у Львові стартував Міжнародний фестиваль «Відкриваємо Падеревського». Цей фестиваль встиг стати однією із найважливіших культурних подій України. Цьогоріч він вже вп’яте завітав над Дніпро. Музична подія традиційно об’єднує відомих польських та українських композиторів і музикантів для спільних виступів. У рамках фестивалю 12 листопада у Львівській філармонії відбулася визначна подія – повернення єдиної опери композитора Іґнаци Яна Падеревського «Манру», яка понад сто років тому саме з міста лева помандрувала до США і була поставлена в Нью-Йорку на сцені Метрополітен-опера.
PR24/Т.А.