Україна - не Африка!

У соціальних мережах в Інтернеті розгорнувся рух під назвою «Україна – не Африка». Йдеться про занадто дорогі телефонні розмови з країнами, які розташовані на схід від Польщі.
Мешканці Польщі намагаються не часто дзвонити до України, Білорусі, Молдови чи Калінінградської області, а якщо вже – то говорити коротко і по-діловому, оскільки за проведені розмови згодом прийде високий рахунок. І так триває вже роками, – жодних змін.

Здається, що першим не витримав публіцист Куба Логінов. Це саме він організував в мережах Facebooku та Goldenline рух під назвою «Україна – не Африка».
На своєму кількамовному потралі «Порт Європа» автор ідеї наголошує: «Ми розуміємо, що ціна міжнародного дзвінка мусить бути вищою, ніж внутрішнього. Але хай це буде ставка вища на 20-30%, навіть на 50%, але не у 8-10 разів!!!».

Найбільше «болить» проблема дорожнечі телефонних дзвінків в Україну тим, хто часто дзвонить туди, звідки родом, де друзі й рідня. Поетка Дана Рудик з Варшави знайшла вихід, користуючись послугами одного з віртуальних комунікаторів.

Найвідомішій українці у Польщі, зокрема, організаторці матчу митців Польщі та України на Національному стадіоні у Варшаві Олені Вероніці Марчук теж є що сказати на тему телефонних дзвінків з Польщі чи з України. Вона також підтримує акцію «Україна – не Африка».

Перекладач та вчитель Володимир Лихота також часто дзвонить в Україну і таких як він, – закордонних українців, як він каже, – мільйони.

Особливо страждають від дорогоцінного телефонного зв’язку між Польщею та Україною бізнесмени, а серед них також і Тарас Кравець, який не дуже хоче за хвилину розмови платити півтора долара. Підприємець навіть знає, хто у цьому винний, – мовляв, система і економічний простір, у якому опинилася нині Україна .

Організатор акції «Україна – не Африка» Куба Логінов вважає, що ціна телефонних дзвінків до України могла б бути прийнятною хоча б у розмірі одного злотого (30 центів). Він від імені громади писав листи до польських і українських операторів, але вони діють за принципом: Іван киває на Петра.

Отже, Куба Логінов переконаний, що вплинути на ситуацію довкола телефонних дзвінків можна, наприклад, за допомогою євросоюзної програми Східне партнерство:
«Вимагаємо від українських та польських політиків, щоб не тільки говорили гарні слова про те, що хочуть бачити Україну в ЄС, але також зробили щось конкретне назустріч звичайним людям: домоглися долучення України вже зараз до європейських угод, які встановлюють максимальні допустимі ставки міжнародного зв'язку та роумінгу.

Пам'ятаймо, що живемо в ХХІ столітті, в часах глобалізації та всебічного розвитку технологій мобільного зв'язку. Розмову по мобільному телефону з нашими друзями, рідними чи співпрацівниками з Польщі чи Словаччини слід вважати звичною послугою, яку кожен може собі дозволити – як ось користування Фейсбуком».

Володимир Прядко