Польща, беручи приклад з інших західних країн, взяла курс на ринки, які розташовані за межами Європи. Серед пріоритетів тепер країни Азії, Африки та Південної Америки. Польський бізнес починає відкривати також Китай. Саме про це сьогодні й поговоримо.
«Усі ми, поляки, єдина родина» – співає популярну у 90-их роках польську мелодію китайською мовою гурт зі східної Польщі Bayer Full. Він випустив у Китаї кілька мільйонів платівок і концертує у цій азійській країні. Допомагав Bayer Full робити кар’єру у Китаї музичний продюсер з Варшави Антоні Рощук. Але сьогодні Антоні більше займається бізнесом, він впроваджує польські фірми на китайський ринок:
– Польща нарешті почала серйозно думати про Китай як про ринок збуту і ринок співпраці. Існують два напрямки діяльності. Перший – експорт продовольства найвищої якості, оскільки в Китаї можна продавати харчування лише високого рівня переробки. Це тому, що нині в Китаї існує величезний прошарок середнього класу – кількасот мільйонів осіб, які можуть собі дозволити витрачати гроші на такі продукти. Вони купують також харчові продукти з імпорту.
Другий напрямок, яким поляки хочуть сподобатися китайцям, – це їхні інвестиції. Оскільки Китай нині має гігантську кількість «живої» готівки, яку прагне інвестувати поза межами своєї країни, китайські інституційні інвестори готові увійти, особливо в інфраструктурні проекти. Їх цікавлять великі проекти, тому у Польщі, наприклад, створено відділення двох найбільших китайських банків: Bank of China та Industrial and Commercial Bank of China.
Китайці придивляються до великих інфраструктурних проектів: електростанції, автошляхи, залізниця, громадські будівлі. Усе це вони прагнуть реалізувати на комерційних основах.
Антоні Рощук – голова China Central Europe Business Forum
Але ж китайський ринок, мабуть, нелегкий для реалізації товарів з-за кордону:
– Тяжкий, бо там величезна конкуренція. Це гігантський, місткий ринок з великим обсягом реалізації товарів, цей ринок розвивається, але усі солідні фірми вже там є. А нагородою за наполегливість буде те, що обороти там можна збільшити у 20–30 разів, а значить, настільки ж і збільшиться зиск – є за що боротися.
Тому у Китаї сьогодні діють фірми зі 127 країн, які шукають своєї ніші.
Які країни Центрально-Східної Європи найактивніше діють на китайському ринку?
– Зі Східної, Центральної чи Західної Європи – як би це не називати, – але найактивніше діють, звичайно ж, німці. Вони мають з китайським бізнесом потужно розбудовані відносини, а країни з нашої частини континенту просто намагаються щось робити, проте їхні зусилля лише у початковій стадії.
Можливо, у цьому випадку Україні є що запропонувати Китаю, вона має розбудовану важку промисловість, має розвинену переробку сировини, – це, мабуть, для китайців цікаво.
А з нашого боку, шанс на успіх мають польські продукти харчування. Якби ми продали Китаєві навіть усі польські продукти, то ми змогли б забезпечити ними лише якусь одну китайську провінцію. Адже там більше тридцяти міст з населенням понад 10 мільйонів осіб.
Поради Антоні Рощука для тих, хто мріє про китайський ринок:
– Продукт, ідея, стратегічний план, – принаймні на 5 років. Друге: треба мати на це бюджет, і третя справа – потрібне терпіння і час на реалізацію задуманого. У Китаї нині працює півмільйона закордонних фірм, більшість з них має успішний бізнес.
Сам процес заснування фірми в Китаї триває кілька місяців. У зв’язку з тим, що в Китаї рівень ВВП знижується, там вирішили, що внутрішній попит і споживання повинні стати двигуном зростання, а це означає інтенсивніші покупки, зокрема й імпортних товарів.
Серед вдалих прикладів входу на китайський ринок продуктів з Польщі Антоні Рощук називає польського виробника дахових вікон Fakro, непогано продається горілка «Wyborowa», добрий бізнес робить також компанія KGHM Polska Miedź – йдеться про промислову сировину. На китайський ринок також вирушає Косметична лабораторія Dr Ireny Eris.
Наш співрозмовник нераз бачив на півдні Китаю український шоколад, – мовляв, українці, мабуть, раніше поляків увійшли на китайський ринок.
Словом, висновок такий:
– Ті, хто зараз увійде до Китаю, залишаться там на сто років.
Рафал Антчак з Deloitte Business Consulting підрахував, що від нинішнього падіння рівня ВВП у Китаї може виграти польська економіка, яка може отримати додатковий відсоток розвитку протягом найближчих трьох років:
– Якщо та китайська криза станеться, пам’ятаймо, що понад один відсоток в ситуації, коли наша економіка, певно, буде зростати в рамках 2% на рік, має значення. А вплив китайської економіки на Європу і на Польщу ми відчуваємо через ЄС, а точніше – через Німеччину, бо поляки з Китаєм торгують ще небагато.
Слова Антоні Рощука ніби підтверджує голова Товариства польських садівників Мірослав Малішевський – китайці таки їстимуть польські яблука:
– Ми б хотіли, аби наступними роками, можливо, навіть цього року, китайці також купували фрукти з Польщі. Нині тривають розмови, є пропозиції. Наші фірми, групи виробників цікавляться тим ринком, мають намір брати участь в економічних місіях, ярмарках, налагоджувати контакти з їхніми операторами, наприклад, з мережами супер- чи гіпермаркетів.
Польські садівники розраховують, що найпізніше через два роки перші партії фруктів з Польщі потраплять на китайський ринок.
Тим часом, Міністерство економіки Польщі почало втілювати у життя проект «Go China», який допомагає польським фірмам виходити на китайський ринок.
В.П.