У польській столиці відбувся XI Конгрес Нової промисловості 2014. Цього разу на щорічному заході представники уряду, підприємці та експерти обговорили питання енергетики – ті стратегічні зміни, які нині спостерігаються у цій важливій для промисловості галузі.
Мені вдалося побувати на двох дискусіях – про інвестиції в ядерну енергетику (у Польщі планують збудувати атомну електростанцію) та про зміни і перспективи розвитку ринку газу на польському та європейському ринках. Під час тематичних обговорень Україна фактично не згадувалася і навіть Ґазпром, з його енергетичною могутністю, не був предметом уваги дискутантів.
Учасник дискусії про ринок газу, директор з розвитку оператора магістральних газопроводів Gaz-System Рафал Віттман каже, що Польща ще не має трубопровідного сполучення з усіма своїми сусідами з Європейського Союзу, але на сьогодні...:
– Ми маємо вже кращі можливості імпортування газу з Євросоюзу, ніж кілька років тому. Діють два сполучення з Німеччиною (район Лясова – Нижньосілезьке воєводство та Малльнов – Бранденбургія) і сполучення з чеською системою пересилання газу в районі Цєшина. Крім цього, ми тепер працюємо над проектами нових сполучень з чеською, словацькою та литовською системами. Разом з тим, ми розбудовуємо систему пересилання на території південно-східної Польщі, що дасть можливість кращого газового обміну між Польщею та Україною, – каже Рафал Віттман.
5 років тому, через відсутність газових сполучень з іншими країнами, 90% газу до Польщі надходило з Росії, але зараз це вже минуле:
– Сьогодні ми вже маємо нові розбудовані сполучення та нові імпортні потужності, які дозволяють нам отримувати газ з напрямків Європейського Союзу. Тож сьогодні 75% усього імпорту ми можемо отримувати не тільки з Росії, а й з інших країн. Якщо говорити про отримання газу для внутрішніх потреб, то наша ситуація помітно змінилася, вона стала стабільною, – наголошує Рафал Віттман.
Директор з розвитку оператора магістральних газопроводів Gaz-System вважає, що коли б росіяни відімкнули Польщі газ, як це зробили Україні, то країна над Віслою рятувалася б власне оцими газовими сполученнями з ЄС. А крім цього, поляки мають 2 млрд 700 млн кубометрів газу в резервуарах. Усього цього вистачило б, аби спокійно перезимувати. Тим часом, Польща, не дивлячись на тиск з боку Москви, продовжує постачати блакитне паливо для України:
– Це нормальний транспортний контракт, є клієнти, які отримують газ з польського чи німецького ринків і пересилають його нашою системою в напрямку України. Такий процес триває вже півтора року. Як буде у майбутньому, залежить від тих, хто паливо купляє в Україні і тих, хто його продає. Сьогодні рішення про те, в який бік пересилається газ, здебільшого залежить від його ціни. Якщо ціна газу в Європі буде привабливішою, то українські отримувачі будуть його замовляти.
Ми, як оператор магістральних газопроводів, з увагою слідкуємо за розвитком ситуації між Україною і Росією, маємо надію, що вона вирішиться шляхом комромісу і завершиться позитивно. З того, що можна прочитати в ЗМІ, український ринок забезпечений, досягнуто попередньої домовленості про постачання 5 млрд кубометрів газу з Росії в Україну на зимовий період. Чи цього буде достатньо, чи ні – ми не знаємо, але розраховуємо на те, що сторони врешті домовляться, – каже Рафал Віттман.
***
Історія будівництва польської АЕС сягає 1982–1990 років, саме тоді неподалік Балтійського моря будувалася ядерна станція Жарновєц (Żarnowiec). Якби не Чорнобиль, поляки, мабуть, вже б давно мали діючу АЕС. Проте, ідея власної атомної електроенергії, мабуть, ніколи не покидала міністерські кабінети польського уряду.
Директор департаменту ядерної енергії в Міністерстві економіки Польщі Збіґнєв Кубацький нагадує, що у 2009 році польський уряд знову повернувся до справи ядерної енергетики, відповідна постанова згодом переросла в рішення про будівництво ядерної станції в Польщі:
– У січні цього року Рада Міністрів Польщі прийняла програму розвитку польської ядерної енергетики, де записано, що до 2035 року у Польщі будуть збудовані дві АЕС, причому перший реактор почнемо будувати на початку 2020 року. До цього терміну інвестор повинен визначитися з технологією, згідно з якою буде поставати станція, повинен отримати усі необхідні дозволи, щоб безпечно збудувати такий об’єкт ядерної енергетики. З 2019 року треба буде розпочати будівельні роботи, а перший реактор повинен бути долучений до мережі 2025-го року.
Перша атомна, мабуть, буде розташована в приморській зоні, в Поморському воєводстві, на місці давньої, недобудованої станції у місцевості Жарновєц, а друга – в приморській місцевості Хочево. Там сьогодні тривають відповідні дослідження довкілля, які й визначать відповідну місцевість, – каже Збіґнєв Кубацький.
Три роки тому уряд обрав інвестора – це Polska Grupa Energetyczna PGE. Ця Група запросила до проекту чергові дві великі енергетичні фірми: Tauron Polska Energia та Enea, а також великий комбінат KGHM „Польська мідь”. Тож чотири польські підприємства створили компанію PGE EJ 1 з домінуючою, 70% часткою PGE. Вона й будуватиме ядерну електростанцію.
Тим часом, у польських ЗМІ кожного року пишеться про можливу нестачу електроенергії для функціонування міст, так званий “брейкаут”.
– Мені здається, на сьогодні Польща енергетично безпечна і їй не загрожують якісь серйозні “брейкаути”, тобто відсутність постачання електроенергії, адже нині система збалансована. І варто пам’ятати, що дуже вимогливі правила Європейського Союзу впливатимуть на подальше функціонування старих електростанцій, що, забруднюючи повітря, здійснюють викиди вуглецю та інших шкідливих речовин в атмосферу, – вони будуть закриті. Тож Польща передбачає, що з 2016 року деякі старі блоки припинять роботу і тоді необхідно буде збудувати нові.
Якщо ж цього зробити не вдасться, тоді може з’явитися проблема з безпечним постачанням електроенергії в Польщі, можливо, треба буде більше її імпортувати. Але сьогодні проблем з енергетичною безпекою у Польщі нема, – каже Збіґнєв Кубацький.
У ділянці енергетики українська допомога поки що Польщі також не дуже потрібна?
– Ми спрямовуємо своє зацікавлення в бік інших технологій. Бо ж, як відомо, українська ядерна промисловість працює на АЕС, які були збудовані на базі радянських технологій. Ми, в Польщі, плануємо будувати реактори за найсучаснішими технологіями ґенерації три плюс. А їх пропонують найсучасніші міжнародні концерни типу General Electric, Westinghouse та французька компанія АREVA. Шляхом конкурсу буде визначено, яка технологія буде обрана для Польщі, – каже Збіґнєв Кубацький.
Директор департаменту ядерної енергії в Міністерстві економіки Польщі Збіґнєв Кубацький також наголосив – існуюча в Польщі вугільна монокультура не може утриматися в часи нинішньої кліматичної політики ЄС. Видобування вугілля з щораз глибших покладів призводить до того, що воно стає все дорожчим, інколи навіть програє конкуренцію з імпортним вугіллям. У сполученні зі зростанням коштів емісії вуглекислого газу, ядерна енергетика стає все більш привабливим джерелом виробництва енергії. Тож сьогодні у Польщі атом має пріоритет.
Володимир Прядко