Сотні тисяч українців працюють у Польщі

Курси валют у Національному банку Польщі:

1 EUR – 4,10 PLN

1 USD – 3,78 PLN

1 UAH - 0,17 PLN

Видання «Dziennik.Gazeta Prawna» звертає увагу на те, що «польський ринок праці заливає гігантська хвиля українців».

Цього року польські роботодавці можуть подати заявки на працевлаштування майже 800 тисяч осіб зі східних сусідніх країн. Вже навіть у першому півріччі підприємці з-над Вісли висловили бажання на спрощених засадах взяти на роботу 408 тисяч українців, молдован, білорусів, росіян, грузинів та вірмен. Такі цифри були надані з воєводських Центрів працевлаштування. Це удвічі більше, ніж минулого року. Причому 96% заявлених працівників – це громадяни України. Щоправда, не відомо, скільки насправді працівників розпочне роботу. «Їх певно буде менше, адже консульства в Україні не встигнуть у відповідному терміні розглянути усіх заявок для отримання віз з дозволом на працю в Польщі. Невідомо також скільки іноземців працює в Польщі без такої згоди», - зауважує директор Інституту міграційних досліджень Мирослав Бєнєцький. Видання додає, що українці охоче працюють у Польщі, бо тут більша зарплата. «І хоча в Польщі нині 1 мільйон 600 тисяч безробітних, іноземці не забирають полякам робочих місць. Українцям пасує навіть та робота, до якої не палають бажанням поляки і якщо навіть це робота на підставі договору-доручення про виконання певної праці» - каже економіст банку PKO BP Каміл Цісовський.

«Іран – це як Польща 25 років тому», - наголошує заступник керівника МЗС Польщі Катажина Кацперчик і стверджує, що польський досвід у проведенні трансформації може стати у пригоді польським фірмам, які працюватимуть на 80-ти мільйонному іранському ринку.

Недавня міжнародна домовленість щодо Ірану, зняття з нього санкцій, відкриває шанси для польського бізнесу. Тим більше, що у травні польське МЗС возило на зустрічі до Тегерану 70 представників бізнесу з-над Вісли. І сьогодні міністерства закордонних справ і сільського господарства разом працюють над тим, щоб увійти до Ірану з продуктами польського рільництва та продовольства. Катажина Кацперчик вважає також що польські фірми можуть запропонувати свої послуги й у сфері розвитку інфраструктури.

В.П.