У Польщі поступово завершується тритижневий період небувалої спеки. Вона принесла не тільки шкоду економіці, але й викликала вже традиційні дебати про те, як поліпшити ситуацію в енергетиці, як рятувати урожай та компенсувати фермерам збитки.
Польська енергетична мережа вперше після 1989 року впровадила під час серпневої спеки обмеження у постачанні електроенергії. Майже 80% вироблення енергії у Польщі вимагає чимало води для охолодження. А вона, коли на дворі 35, прогрівається навіть до 27 градусів. Тому електростанції працювали не на повну потужність. Тож деякі великі підприємства якийсь час не доотримували потрібної електроенергії, з цим зіткнулися, зокрема, й польські крамниці та міський транспорт. Крім цього, під загрозою опинилися урожай кукурудзи, цукрових буряків, кормові, фрукти, надої молока.
Уряд створив кризовий штаб, який займається вирішенням нагальних потреб у справі електроенергії, посухи, пожеж, допомоги рільникам.
Колишній міністр економіки Януш Штайнгоф вважає, що обмеження подачі електроенергії для 1600 підприємств сталося через спеку і через аварії та ремонт кількох енергоблоків:
– Те, що наша енергетика не в найкращому стані, що ми повинні модернізувати виробничі блоки, яким часто по 40 років і вони з низькою ефективністю, – це безумовно. Ми повинні також вкладати кошти в електромережі, в їхню розбудову, – це також справа зрозуміла. І ми справді сьогодні будуємо кілька сучасних блоків. На сьогодні ми маємо 38 тисяч мегаватів, а під час спеки ми потребуємо, зазвичай, 22–24 тисячі мегаватів.
Голова Інституту енергетичних досліджень Анджей Сікора дивиться на енергетичні справи в країні в довшій перспективі:
– Я маю таке враження, що це не довготривала стратегія, тобто, модернізуючи виробництво енергії, ми в змозі купити собі час, якось підвищити конкурентоспроможність нашої енергетики і в результаті – нашої промисловості, але проблема проявить себе, скажімо, через десять років, коли ми вже не матимемо тієї хвіртки, щоб далі займатися модернізацією. Ми весь час будемо боротися з викидами, а вони будуть все дорожчими. Європа відходить від вугілля, а ми не залишаємо для себе хвіртки, що ж робити далі. Тобто, тут так насправді існує питання стратегічного мислення, – каже Анджей Сікора.
Голова Інституту енергетичних досліджень також додав, що проблеми з постачанням електроенергії, які з’явилися під час серпневої спеки, можна було передбачити. Адже експерти вже роками говорять про відсутність інвестицій в польську електроенергетичну систему. На це вказують і рапорти Верховної палати контролю, і рапорти експертів, які передбачають, що у 2015, а також у 2016 році такі нещастя можуть у Польщі з’явитися.
Тим часом, у середині минулого тижня у Польщі вдалося відновити звичайний цикл постачання електроенергії, а з 17-го серпня на допомогу прийшла Україна, обидві сторони підписали угоду про можливість надавати Польщі й українську електроенергію.
Голова Польської електроенергетичної мережі Генрик Майхшак каже, що українська енергія надходитиме з електростанції в Добротворі на Львівщині:
– Над цією угодою ми працювали протягом вихідних. Можу сказати, що роботу завершили у понеділок, вранці. Так, щоб якнайшвидше можна було скористатися (українською енергією). Тепер ми вже практично маємо доступ до неї. Тому, як тільки настане така потреба, якби раптом щось сталося і ми змушені були б скористатися (українською енергією), то ми й скористаємося такою можливістю. Сьогодні ще такої потреби нема.
Українська електростанція в Добротворі ось вже 40 років поєднана енергетичною лінією з містом Замость (Zamość). Загалом, Польща має намір додатково закупити в України 100 МВт енергії.
І ще одна проблема у зв’язку зі спекою. У Польщі занадто мало ретенційних водоймищ для охолодження, наприклад, електростанцій. Загальна кількість води, зібраної в штучних резервуарах у Польщі, складала останніми роками 4 млрд кубічних метрів, а це рішуче замало, щоб вберегтися і від посухи, і від повені. Однак, будівництво нових, великих ретенційних пунктів дуже коштовне, вимагає переселення людей і викликає протести екологів. Говорить гідролог Ярослав Сухожебрський:
– Кращим вирішенням була б мала ретенція, місцеві, невеликі резервуари. Взагалі, їх дуже мало, але ж вони і дешевші, і займають меншу поверхню, і витрати води з таких об’єктів набагато менші. Мала ретенція полягає на нагромадженні води у невеликих, як природних, так і штучних резервуарах при одночасному розвитку природного середовища, – каже Ярослав Сухожебрський.
Віце-прем’єр, міністр економіки Януш Пєхоцінський додає:
– Треба переглянути нашу політику, якщо йдеться про малу та середню ретенцію – нагромадження водних засобів. Я тут говорю взагалі про відсутність води, – каже Януш Пєхоцінський.
Польський уряд вирішив допомогти рільникам, які постраждали від посухи, – про це заявила прем’єр-міністр Польщі Ева Копач. Такою була реакція Кабміну на вимоги польських рільників підтримати їх та ввести в країні надзвичайний стан через рекордну спеку. Польські фермери хочуть теж компенсації збитків, яких зазнали останніми тижнями через посуху. Найважливішими елементами допомоги були б: низькі процентні ставки за кредитами, а також звільнення з відплат у Фонд соціального страхування. За словами Копач, частину із цих вимог буде виконано. Голова польського уряду наголосила, що допомога потрапить до рільників, які зазнали збитків через посуху, а також до тваринників, котрі – через посуху – не мають чим годувати худобу.
Кліматолог, професор Кшиштоф Блажейчик каже, що спекотна погода літа 2015 року не дивує кліматологів, – необхідно звикати до спеки. Тим більше, що рекорд на території сучасної Польщі було зафіксовано ще 29 липня 1921 року, коли у Прушкові, на Опольщині зареєстровано 40,2 градуси тепла:
– Дійсно, останні 10–15 років, це справді нагромадження дуже теплих років, коли спостерігаємо довгі хвилі спеки і з дуже високою температурою. І літній період стає теплішим, і зими робляться теплішими. У нашій частині світу поступово стає тепліше, але найгірше, що спекотні періоди стають довшими, – тиждень-два, а то й більше. І ця температура не дає можливості навіть вночі охолодити організм чи повітря. Парниковий ефект – це дуже природний процес, якби не він, то взагалі не було б життя на землі, бо температура була б мінус 18 градусів і нічого б не росло. Але ми, через свою економічну діяльність, через виробництва чи інші технічні дії, збільшуємо його, а це призводить до зміни певних процесів в атмосфері, спричиняючи інколи такі довготривалі, інтенсивні і глибокі входження на європейський континент гарячих хвиль, – каже Кшиштоф Блажейчик.
Польський кліматолог наголошує: ми повинні звикнути до спеки, бо наступними роками буде ще тепліше. Додамо, що на одного жителя Польщі в рік припадає майже 1600 кубічних метрів води, це майже втричі менше, ніж у більшості європейських країн. Польща – чи не єдина країна у Європі, що стоїть перед загрозою дефіциту води.
Володимир Прядко