Logo Polskiego Radia
Print

Енергетичний союз ЄС і ставлення поляків до енергополітики

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 02.12.2015 14:20
У поляків високий рівень підтримки для вітчизняного виробництва й технологій. За своє готові платити дорожче
pixabay.com/CC0 Creative Commons

Про принципи Енергетичного Союзу ЄС та енергетичні уподобання поляків розповідає гостя Польського Радіо Юлія Міхаляк з фонду demosEUROPA Центр європейської стратегії.

Нещодавно Європейська комісія опублікувала рапорт «Стан справ щодо Енергетичного союзу». Енергетичний союз – це, коротко кажучи, інтеграція окремих ринків країн-членів ЄС. На якому етапі знаходиться цей проект?

Юлія Міхаляк: Мета цього проекту це інтеграція в кількох взаємодоповнюючих вимірах. По перше, це запевнення енергетичної безпеки країн-учасниць цього проекту, тобто всіх країн ЄС так, щоб у кризові моменти вони могли допомагати одна одній. Це стосується як ринку газу, так і ринку електроенергії. По друге, це своєрідна економічна інтеграція, яка служитиме оптимізації витрат та інфраструктури, щоб у результаті знизити витрати користувачів. Тобто, щоб ми мали можливість вибрати постачальника електроенергії, який пропонує найбільш прийнятні для нас ціни, та найкращі послуги. Отже, такий, більш-менш, основний задум концепції Енергетичного союзу, реалізація якого відбувається крок за кроком, оскільки це надзвичайно великий проект.

Чи проект Енергетичного союзу має також збільшити ринкову вартість ЄС, його потужність?

Ю.М.: Технічним аспектом спільного енергетичного ринку є, наприклад, транскордонні сполучення. Це означає, що жодна з країн не повинна бути так званим енергетичним островом, тобто не може залишатися закритою на можливість експорту та імпорту електроенергії. У такій ситуації, Польща це країна, пропускні можливості якої на таких транскордонних сполученнях – з Німеччиною Чехією, Швецією складають приблизно два відсотки від загальної встановленої потужності в нашій країні. До 2030 року це число у Польщі має зрости уп’ятеро, отже, потужність має становити 10 відсотків. Це одна з цілей Енергетичного союзу. Подібно ситуація складається в інших країнах-членах ЄС. Задум такий, щоб електроенергія могла свобідно переміщатися у різні напрямки Євросоюзу.

Що це означає для клієнтів в окремих країнах?

Ю.М.: Це означає, що існує можливість вибору та конкуренція, а отже, є нижчі ціни і споживач вибирає найбільш прийнятний для нього варіант, дешевший, але водночас доброякісний. Як і з іншими продуктами на ринку, так і у випадку електроенергії, у нас має бути можливість вибору. Окрім того, у таких ситуаціях, як трапилася нам у серпні поточного року, коли ми в Польщі зафіксували перебої в подачі електроенергії, легше буде її імпортувати з будь-якого напрямку.

Складається враження, що Енергетичний союз не має ніяких недоліків.

Ю.М.: Він має такий недолік, що вимагає від країн-членів, аби вони не лише погодилися на реалізацію цього проекту, але почали його розгортати. Деякі, назвімо їх «актори» енергетичної сцени, які вже функціонують на цьому ринку, і яким конкуренція не до вподоби (монополісти, чи так звані привілейовані компанії), – побоюються такої ситуації. Отже, це виклик для своєрідних національних егоїзмів чи партикулярних інтересів великих компаній, позаяк Енергетичний союз це не тільки конкуренція між великими гравцями, це також поява нових гравців, наприклад споживачів, які можуть самостійно виробляти електроенергію з допомогою сонячних фотоелектричних панелей чи вітряних млинів. Ця група також стає учасником ринку електроенергії.

Фонд demosEUROPA Центр європейської стратегії дослідив енергетичні уподобання поляків, чи могли б ви пояснити, про що йдеться?

Ю.М.: Так, ми визнали, що на ринку бракує опитувань громадської думки, та не лише думки, але й позиції та мотивації, яка спонукує нас до такого а не іншого вибору. Звідси й виникла ідея реалізації такого проекту, і спільно з Millward Brown, міжнародною компанією, яка займається дослідженнями ринку і громадської думки, нам вдалося провести такий дослід. Опитування проведено у формі особистого інтерв’ю на репрезентативній групі тисячі осіб. Що цікаво, у результатах маємо деякі суперечності, що відзеркалюють людську натуру. Ми, наприклад, запитали в поляків, чи вони готові купувати дорожчі технології і дорожчу електроенергію, проте, від польського виробника. Дві третини опитаних відповіли ствердно, що так, вони готові платити більше, але нехай це буде польська електроенергія, а не електроенергія з імпорту. Ми запитали також, чи вони готові платити більше, навіть, якщо ця польська електроенергія була б гіршої якості. І тут теж більше половини опитаних відповіли ствердно. Отже, можна зробити висновок, що в нас дуже високий рівень суспільної підтримки для польського виробництва й технологій.


Але ви поставили також запитання, чим поляки керуються під час закупівлі електроенергії й палива, і тут ключовим елементом була ціна.

Ю.М.: Точно так. Більше 50 відсотків респондентів відповіли, що для них найважливіша ціна, на другому місці вони назвали надійність поставок, а на третьому – вплив на здоров’я. І щойно десь згодом звучали відповіді про місце походження електроенергії. І фактично, тут існує деяка суперечність, оскільки нараз виявляється, що найвагоміше значення має не те, чи це польський продукт, тільки яка його ціна. А отже, коли ми аналізували відповіді респондентів, зрозуміли, що поляки по-іншому відповідають, якщо в них є багато можливостей, тобто є й патріотичний, економічний вимір, а по-іншому, коли ставимо пряме запитання, і очікуємо прямої відповіді. Для прикладу, на запитання: дорожчий, зате польський продукт – в опитаних прокидається поляк-патріот, який вибирає батьківщину, а не свій гаманець. Натомість, коли запитуємо про багато різних справ – тоді поляки керуються передусім своїм гаманцем, і вказують, що ціна – найважливіша.


Чи в своїх опитуваннях ви запитували респондентів про ставлення до атомної енергії?

Ю.М.: У наших дослідженнях атомна енергія не виглядає особливо привабливо. На запитання про те, які енергетичні технології можуть поліпшити якість їхнього життя, які технології можуть допомогти в поліпшенні енергетичної моделі Польщі, майже взагалі не називали атомної енергії. Виявилося, що респонденти не добачають у ній якихось шансів на розвиток чи поліпшення якості життя. Отже, для представників нашої влади – це, напевно, повинно стати сигналом, що суспільна підтримка для ідеї атомної енергії в Польщі – мізерна.

Л.І.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти