Про принципи Енергетичного Союзу ЄС та енергетичні уподобання поляків розповідає гостя Польського Радіо – Юлія Міхаляк з фонду demosEUROPA – Центр європейської стратегії.
Нещодавно Європейська комісія опублікувала рапорт «Стан справ щодо Енергетичного союзу». Енергетичний союз – це, коротко кажучи, інтеграція окремих ринків країн-членів ЄС. На якому етапі знаходиться цей проект?
Юлія Міхаляк: Мета цього проекту – це інтеграція в кількох взаємодоповнюючих вимірах. По перше, це запевнення енергетичної безпеки країн-учасниць цього проекту, тобто всіх країн ЄС так, щоб у кризові моменти вони могли допомагати одна одній. Це стосується як ринку газу, так і ринку електроенергії. По друге, це своєрідна економічна інтеграція, яка служитиме оптимізації витрат та інфраструктури, щоб у результаті знизити витрати користувачів. Тобто, щоб ми мали можливість вибрати постачальника електроенергії, який пропонує найбільш прийнятні для нас ціни, та найкращі послуги. Отже, такий, більш-менш, основний задум концепції Енергетичного союзу, реалізація якого відбувається крок за кроком, оскільки це надзвичайно великий проект.
Чи проект Енергетичного союзу має також збільшити ринкову вартість ЄС, його потужність?
Ю.М.: Технічним аспектом спільного енергетичного ринку є, наприклад, транскордонні сполучення. Це означає, що жодна з країн не повинна бути так званим енергетичним островом, тобто не може залишатися закритою на можливість експорту та імпорту електроенергії. У такій ситуації, Польща – це країна, пропускні можливості якої на таких транскордонних сполученнях – з Німеччиною Чехією, Швецією складають приблизно два відсотки від загальної встановленої потужності в нашій країні. До 2030 року це число у Польщі має зрости уп’ятеро, отже, потужність має становити 10 відсотків. Це одна з цілей Енергетичного союзу. Подібно ситуація складається в інших країнах-членах ЄС. Задум такий, щоб електроенергія могла свобідно переміщатися у різні напрямки Євросоюзу.
Що це означає для клієнтів в окремих країнах?
Ю.М.: Це означає, що існує можливість вибору та конкуренція, а отже, є нижчі ціни і споживач вибирає найбільш прийнятний для нього варіант, дешевший, але водночас доброякісний. Як і з іншими продуктами на ринку, так і у випадку електроенергії, у нас має бути можливість вибору. Окрім того, у таких ситуаціях, як трапилася нам у серпні поточного року, коли ми в Польщі зафіксували перебої в подачі електроенергії, легше буде її імпортувати з будь-якого напрямку.
Складається враження, що Енергетичний союз не має ніяких недоліків.
Ю.М.: Він має такий недолік, що вимагає від країн-членів, аби вони не лише погодилися на реалізацію цього проекту, але почали його розгортати. Деякі, назвімо їх – «актори» енергетичної сцени, які вже функціонують на цьому ринку, і яким конкуренція не до вподоби (монополісти, чи так звані привілейовані компанії), – побоюються такої ситуації. Отже, це виклик для своєрідних національних егоїзмів чи партикулярних інтересів великих компаній, позаяк Енергетичний союз – це не тільки конкуренція між великими гравцями, це також поява нових гравців, наприклад споживачів, які можуть самостійно виробляти електроенергію з допомогою сонячних фотоелектричних панелей чи вітряних млинів. Ця група також стає учасником ринку електроенергії.
Фонд demosEUROPA – Центр європейської стратегії дослідив енергетичні уподобання поляків, чи могли б ви пояснити, про що йдеться?
Ю.М.: Так, ми визнали, що на ринку бракує опитувань громадської думки, та не лише думки, але й позиції та мотивації, яка спонукує нас до такого а не іншого вибору. Звідси й виникла ідея реалізації такого проекту, і спільно з Millward Brown, міжнародною компанією, яка займається дослідженнями ринку і громадської думки, нам вдалося провести такий дослід. Опитування проведено у формі особистого інтерв’ю на репрезентативній групі тисячі осіб. Що цікаво, у результатах маємо деякі суперечності, що відзеркалюють людську натуру. Ми, наприклад, запитали в поляків, чи вони готові купувати дорожчі технології і дорожчу електроенергію, проте, від польського виробника. Дві третини опитаних відповіли ствердно, що так, вони готові платити більше, але нехай це буде польська електроенергія, а не електроенергія з імпорту. Ми запитали також, чи вони готові платити більше, навіть, якщо ця польська електроенергія була б гіршої якості. І тут теж більше половини опитаних відповіли ствердно. Отже, можна зробити висновок, що в нас дуже високий рівень суспільної підтримки для польського виробництва й технологій.
Але ви поставили також запитання, чим поляки керуються під час закупівлі електроенергії й палива, і тут ключовим елементом була ціна.
Ю.М.: Точно так. Більше 50 відсотків респондентів відповіли, що для них найважливіша ціна, на другому місці вони назвали надійність поставок, а на третьому – вплив на здоров’я. І щойно десь згодом звучали відповіді про місце походження електроенергії. І фактично, тут існує деяка суперечність, оскільки нараз виявляється, що найвагоміше значення має не те, чи це польський продукт, тільки яка його ціна. А отже, коли ми аналізували відповіді респондентів, зрозуміли, що поляки по-іншому відповідають, якщо в них є багато можливостей, тобто є й патріотичний, економічний вимір, а по-іншому, коли ставимо пряме запитання, і очікуємо прямої відповіді. Для прикладу, на запитання: дорожчий, зате польський продукт – в опитаних прокидається поляк-патріот, який вибирає батьківщину, а не свій гаманець. Натомість, коли запитуємо про багато різних справ – тоді поляки керуються передусім своїм гаманцем, і вказують, що ціна – найважливіша.
Чи в своїх опитуваннях ви запитували респондентів про ставлення до атомної енергії?
Ю.М.: У наших дослідженнях атомна енергія не виглядає особливо привабливо. На запитання про те, які енергетичні технології можуть поліпшити якість їхнього життя, які технології можуть допомогти в поліпшенні енергетичної моделі Польщі, майже взагалі не називали атомної енергії. Виявилося, що респонденти не добачають у ній якихось шансів на розвиток чи поліпшення якості життя. Отже, для представників нашої влади – це, напевно, повинно стати сигналом, що суспільна підтримка для ідеї атомної енергії в Польщі – мізерна.
Л.І.