Згідно з останніми дослідженнями про те, яку кар’єру обирають випускники польських вишів, виходить, що найбільша кількість молодих людей отримують задоволення від навчання на інформатичних напрямках, а ІТ – це найперспективніша галузь економіки. Чому так діється?
У Польщі триває набір кандидатів на навчання у вишах. Для бажаючих ще є вільні місця на багатьох напрямках. Представники школи програмного забезпечення Coders Lab провели дослідження під назвою «Кар’єра після навчання» серед півтори тисячі випускників вишів та студентів останнього курсу. 25% цих осіб, якби мали таку можливість, то обрали б інший напрямок навчання. Виявляється, що серед десяти студентів троє зорієнтувалося, що обраний напрямок навчання не допоможе їм у пошуку роботи. Тим часом, статистика показує, що найбільші шанси отримати роботу мають ті, хто вчився на інформатиці.
Директор у справах маркетингу першої в Польщі школи програмного забезпечення Coders Lab Лєшек Воляни вважає, що інформатика – це найбільш перспективний напрямок навчання:
– Я думаю, що це галузь, яка має сьогодні у Польщі найбільші кадрові прогалини. Дослідження консалтингового агентства Sedlak & Sedlak та Міністерства науки і вищої освіти показують, що нині у Польщі не вистачає 50 тисяч працівників IT-сфери. А перспектива така, що до 2020 року в Європейському Союзі бракуватиме від 800 тисяч до мільйона спеціалістів. Найбільша група – програмісти, але так насправді, бракує фахівців кожної спеціальності, пов’язаної з інформатикою, – каже Лєшек Воляни.
Експерт стверджує, що – незалежно від досвіду і вміння – практично, будь-який програміст сьогодні може знайти роботу. Звичайно, тим, хто закінчив більш престижний виш, роботодавці можуть запропонувати кращі умови. Але тепер компанії, перевіривши кандидата у роботі над якомось проектом, надають йому можливість працювати інколи навіть і без вищої освіти, – багато тепер залежить просто від таланту і вміння:
–- Для великої частини спеціальностей немає вимог щодо формального закінчення навчання у виші, бо існують вузькі сфери, де звання інженера – це необхідність. Але, разом з тим, є ціла маса пропозицій, які не вимагають жодної технічної освіти. Роботодавці залучають працівників до якихось проектів і перевіряють їх на знання програмного забезпечення. Придивляються до їхньої попередньої праці і проводять тест зі знань різноманітних програм, – каже Лєшек Воляни.
Словом, якщо молодий програміст приходить до потенційного роботодавця з надією отримати роботу, то на що йому необхідно звернути увагу?
– Напевно, треба підготувати портфоліо і показати, які проекти Ти раніше виконував, – бо це у такій галузі найголовніше, – представити свій досвід. Напевно, варто також підкреслювати своє не технологічне вміння – бо це серед програмістів нечасто зустрічається, – йдеться про вміння управляти людьми та проектами. Це також береться до уваги, – каже Лєшек Воляни.
Отже, інформатик – це професія майбутнього, у цій галузі зарплати постійно зростають.
Сьогодні пересічна зарплата спеціаліста галузі ІТ складає в Польщі 6,6 тисячі злотих (понад півтори тисячі євро), а експерти можуть заробляти удвічі більше.
Як стверджує операційний директор фірми Modis Polska Мацєй Пустул, попит на інформатиків у Польщі помітно зростає вже не з кожним роком, а з кожним місяцем. І незважаючи на те, що багато осіб отримує освіту у цьому напрямку, організовано також багато різноманітних курсів, – все одно людей в галузі ІТ не вистачає, особливо досвідчених спеціалістів. Це тому, що постійно з’являються нові фірми, які хочуть брати на роботу айтішників.
Для цієї галузі характерно те, що постійно з’являються нові технології, обладнання, аплікації, програми, які змушують працівників постійно опановувати нові й нові знання. Тому інформатики, час від часу, закінчують якісь курси, інколи займаються цим безпосредньо на своїй роботі.
Заступник керівника і фінансовий директор розробника та інтегратора сучасних інформаційних систем для бізнесу Comarch Конрад Таранський каже, що його фірма також бере на роботу нових працівників, але попередньо такі особи проходять у фірмі стажування:
– Comarch відчутно збільшив число працюючих у другому півріччі 2015 року, у першій половині цього року ми не збільшували кількості, а у третьому кварталі знову буде певне зростання. Це тому, що ми реалізуємо програму стажування – кожного року ми організуємо стажування для студентів інформатичних напрямків. Оскільки сьогодні у нас стажуються десь 200–300 осіб, то, думаю, після закінчення програми більша частина з них залишиться у нас працювати. І тому варто очікувати невеликого зростання кількості працюючих після цьогорічного ІІІ кварталу, – каже Конрад Таранський.
Наш співрозмовник підтверджує, що рівень зарплат на інформатичному ринку постійно зростає і явище це стосується усіх фірм ІТ. Разом з тим, доступність працівників набагато слабша, ніж в інших секторах економіки. Хоча, треба підкреслити, що у Польщі легше знайти кваліфікованого програміста, ніж, наприклад, на Заході:
– Їх більша кількість, ніж у деяких країнах Західної Європи, вони мають добру освіту, схильні до креативності, що дуже потрібно в інформатиці, не тільки при створенні комп’ютерних ігор, а й у B2B (бізнес для бізнесу), наприклад, у вирішенні складних інформатичних завдань на великих підприємствах. Ми задоволені якістю роботи працівників, але треба звертати увагу і на кошти, і на доступність, проте у нас ситуація в цьому плані краща, ніж на Заході континенту, – каже Конрад Таранський.
Сьогодні у фірмі Comarch, яка також діє і на українському ринку, працює 5 тисяч осіб.
Згідно з підписаною партнерською угодою польського уряду з Європейською комісією, знання, нові технології і розвиток інноваційності повинні стати пріоритетами нової, формально розпочатої 2014 року, фінансової перспективи. Головними отримувачами польської «частини» допомоги (82,5 млрд євро) повинні бути власники малих і середніх підприємств. На думку експертів, ринок ІТ в Польщі не розвивається так швидко, як повинен. Головна причина – запізнення в реалізації євросоюзного бюджету.
Та все ж, – наголошує керівник Modis Polska Мацєй Пустул, – великий попит на працевлаштування спеціалістів ІТ буде утримуватися й надалі.
Роботодавці галузі все частіше вимагають від кандидатів на роботу знання додаткової мови – скажімо, німецької чи французької. Для своїх айтішників, зазвичай, крім доброї платні, вони пропонують також привабливі соціальні пакети: спортивні програми, медична опіка, а також тренінги, мовні курси, виїзди на стажування, наприклад, до закордонних офісів з метою ознайомлення з новими технологіями чи розвитку знань.
Словом, сьогодні, вже, мабуть, рідко хто з дітей відповість на питання мами – а ким ти будеш, коли виростеш?
– Космонавтом! Машиністом чи лікарем!
Та, може радше комп’ютерщиком, інформатиком чи програмістом...
Newseria/В.П.