Курси валют у Національному банку Польщі:
1 EUR – 4,30 PLN
1 USD – 3,83 PLN
1 UAH – 0,14 PLN
Газета «Rzeczpospolita» запитує: «Куди виїдуть українці?», а йдеться, звісно, про новий імміграційний закон у Німеччині. Експертка дослідницького інституту CASE Аґнєшка Кулєса звертає увагу на вимоги, які повинні виконати громадяни України – зокрема, володіти німецькою мовою і здобути підтвердження професійних кваліфікацій. Новий німецький закон набуде чинності лише в січні 2020 року. І хоч дехто в Польщі зітхнув з полегшенням, мовляв, за західний кордон виїде лише частина «наших» українців, проте дописувачка радить усвідомити серйозність ситуації. Тим більше, що частина українських заробітчан може виїхати також до Чехії, Словаччини та Угорщини.
Ця ж газета, «Rzeczpospolita», наголошує, що хоч польські фірми й побоюються ризику, торгівля з Україною збільшується. Після різкого падіння, активність польських підприємств в Україні знову набирає обертів. Ще 2015 року взаємний товарообіг зменшувався майже на 23 відсотки, порівняно з попереднім роком, – до 5 мільярдів доларів (польський експорт зменшився на 21,5 відсотка, а імпорт з України – на 25,6 відсотка). Тим часом, 2018 року двосторонній обмін досягнув 7 мільярдів євро і був на 600 мільйонів євро більшим, ніж 2017 року. Зростає і польський експорт в Україну, а також імпорт. Торік вартість польських товарів, відправлених на український ринок, збільшилася до 4,46 мільярда євро (з 4,26 мільярда євро 2017 року). Натомість імпорт зріс з 2,14 до 2,56 мільярда євро. Оборот зростає, між іншим, у таких групах, як мінеральні, текстильні товари, механічне та електричне обладнання, жири тваринного походження та вироби з неблагородних металів. Також Україна є одним з найбільших отримувачів польських харчових продуктів.
Видання «Gazeta Polska Codziennie» відзначає, що половина поляків має проблеми зі знаннями про фінанси. 49 відсотків опитуваних стверджує, що їхні знання про фінанси невеликі або дуже малі. Для 65 відсотків найскладнішою темою є кібербезпека, а для 44 відсотків – позики. Три четверті поляків стверджують, що фінансові договори вони читають дуже уважно, проте аж 23 відсотки осіб з початковою освітою зізнаються, що коли їх підписують, то перевіряють лише основні дані. Такі висновки оприлюднено в дослідженні «Рівень фінансових знань поляків 2019». Виявляється, що лише 9 відсотків опитуваних вважають свої фінансові знання добрими або дуже добрими. Особливо слабкими свої основи економічних знань вважає молодь у віці 18–34 років (57 відсотки відповідей) та особи, яким понад 65 років (56 відсотків). 75 відсотків опитуваних знання про фінанси та економіку отримує завдяки ЗМІ та Інтернету, 50 відсотків – з банків та інших фінансових установ. Понад половина користується різними посібниками та освітніми матеріалами, також у веб-мережі.
Н.Б.