На початку вересня у невеличкому містечку Ґлоґочув неподалік Кракова буде встановлено меморіальну дошку генералові Юзефові Кустроневі – одному з героїв Вересневої кампанії 1939 року, що загинув у перші дні гітлерівського наступу на Польщу. Слід сказати, що це відома постать польської воєнної історії. Юзеф Кустронь героїчно бився також і у Польсько-більшовицьку війну. Однак, мало хто знає, що цей польський генерал був наполовину українцем.
Про це, власне, нам розповідає доктор Казімєж Димек, ініціатор встановлення меморіальної дошки:
- Мене звати Казімєж Димек, я офіцер Війська Польського у відставці. Я великий цінитель військової історії і дуже шаную тих, хто воював за свободу Польщі. Якщо йдеться про фігуру генерала бригади Юзефа Кустроня, то він народився 16 жовтня 1892 року в Стрию, а героїчно загинув на полі битви 16 вересня 1939 року в Улазові, дуже недалеко від кордону з Україною. Якщо йдеться про походження генерала Юзефа Кустроня, то він був наполовину українцем, а наполовину поляком. Його батько походив з-під Кросна, звідки він виїхав до Стрия, аби знайти там працю, і почав працювати на будівництві залізниці. Маючи 27 років, Анджей Кустронь, батько генерала Юзефа Кустроня, одружився в Сокалі на Магдалені Федориці – дуже гарній 15-річній дівчині, може, дещо замолодій. Юзеф Кустронь залишився півсиротою, оскільки його мати померла через запалення легень. Його мати була греко-католицького визнання, натомість батько був римо-католиком.
Юзеф Кустронь керував обороною Ґлоґочува неподалік Кракова, звідки його бригада була змушена відступати на Схід в ар’єрґарді польського війська. Загинув він 16 вересня.
Говорить Казімєж Димек:
- Генерал Юзеф Кустронь загинув смертю солдата на полі битві під Улазовом, як я вже про це казав. Це неподалік Любачова, Ярослава, поруч із українським кордоном. Генерал Юзеф Кустронь із рештками своєї дивізії був оточений німецькими підрозділами. Він розпочав останню атаку, аби разом зі своїми солдатами вирватися з цього котла. Унаслідок цього він отримав три смертельні поранення. Перше – в обличчя, друге – в шию, а третє – в груди. Він загинув 16 вересня. Треба визнати, що німецький Вермахт, німці вшанували польського генерала, загиблого на полі битви. Згідно з рішенням німецького командування, він мав солдатський похорон: німці делегували роту Вермахту для здійснення військового салюту і поховання Юзефа Кустроня з військовими почестями. Донька генерала, яка написала про нього спогади, три ордени Virtuti Militari свого батька переказала Музею Війська Польського у Варшаві.
Саме у Ґлоґочуві – в місті, де Юзеф Кустронь проявив себе як герой, змусивши німецькі війська навіть до короткотривалого відступу – буде встановлено присвячену йому меморіальну дошку:
- Я ініціював створення, точніше, я в процесі створення меморіальної дошки, присвяченої особі генерала Юзефа Рудольфа Кустроня у місті, з якого я походжу, а в якому він так відважно воював. Бо треба визнати, що, власне, за оборону підступів до Кракова генерал Юзеф Кустронь вже посмертно був нагороджений найвищими польськими орденами, тобто золотим і кавалерським орденами Virtuti Militari.
Відкриття і освячення цієї меморіальної дошки планується на 7 вересня 2019 року, тобто майже у 80-річчя боїв на терені Ґлоґочува. Я вважаю, що постать генерала Юзефа Кустроня заслуговує на найвище визнання, пошану, і що слід пам’ятати про цього національного героя Польщі. На додаток, триразове нагородження орденом Virtuti Militari отримали такі харизматичні особистості, як маршал Юзеф Пілсудський, генерал Владислав Андерс, який, своєю чергою, був командиром мого батька (він командував 2 Корпусом Польських збройних сил на Заході), а також маршал Едвард Ридз-Сміґли. Про постать генерала Юзефа Кустроня необхідно пам’ятати як про взірець патріота, який до самого кінця, у мундирі, боровся, захищаючи свою батьківщину.
Беручи до уваги факт, що цей польський герой – Юзеф Кустронь – мав не лише польске, але й українське походження, пан Казімєж Димек має надію, що у відкритті меморіальної дошки візьмуть участь також і представники України:
- Пан посол Андрій Дещиця, коли я був у посольстві, спонтанно висловив готовність взяти участь (у відкритті – ред.) і запитав мене, чи цю меморіальну дошку відкриють у Варшаві. Бо якби так, то була б можливість, щоб він або його заступник взяли у цьому особисту участь. Коли я сказав, що це відбуватиметься під Краковом, на півдні Польщі, пан посол сказав, що туди би приїхав хтось з Генерального консульства України у Кракові. Я не організатор цієї події, але про це ще зарано говорити, бо зараз лише січень. Але я ініціатор цього проекту, а таблицю лише зараз виготовляють. Отже, мені ще важко сказати, як саме все це виглядатиме. Але для мене більш ніж очевидно, що ми попросимо посольство і загалом українську сторону, аби, вшановуючи походження генерала Юзефа Кустроня, тобто того, що він був наполовину українцем, у цій урочистості взяв участь представник України. Це би підкреслило прекрасні вчинки Юзефа Кустроня. (…) Отже, моєю мрією і моїм проханням є, аби, коли відбуватиметься така урочистість (а я сподіваюся, що вона напевно відбудеться), в цьому заході взяла участь українська делегація.
Антон Марчинський