Logo Polskiego Radia
Print

Чи продовження місії Європарламенту допоможе Україні?

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 23.04.2013 14:58
  • Місія ЄП.mp3
Завдання Алєксандера Кваснєвського і Пата Кокса в Україні триватимуть принаймні до вересня цього року
Wikipedia/Danutz

Постанову продовжити місію в Україні 18-го квітня оприлюднив голова Європейського Парламенту Мартін Шульц. Конференція голів Європарламенту прийняла таке рішення після звіту Алєксандера Кваснєвського і Пата Кокса на тему дотеперішніх дій в Україні. Обидва політики від червня минулого року спостерігали від імені ЄП за судовими процесами українських опозиційних політиків. Мартін Шульц підкреслив, що Кваснєвському і Коксу вдалося збудувати міст поміж усіма сторонами.

А ми звертаємося до польського євродепутата Павела Коваля: чи, на вашу думку, продовження місії це правильне рішення?

Павел Коваль: Я позитивно оцінюю те, що місія буде продовжена. Маю надію, що Алєксандер Кваснєвський і Пат Кокс матимуть достатньо часу, аби продовжувати цю справу. Після деяких вагань виявилося, що їхні заходи дають результати. Адже протягом дотеперішньої місії були такі моменти, коли здавалося, що вже справді нічого не вийде. Однак, все-таки, вдалося довести до звільнення колишніх міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та виконуючого обов’язки міністра оборони Валерія Іващенка і захисник екс-прем’єрки Юлії Тимошенко Сергій Власенко отримав згоду на виїзд за межі України, також змінено статус ув’язненої Юлії Тимошенко. Це чималі досягнення, якими Кваснєвський і Кокс можуть гордитися. А Європарламент – може відзначити, що такий нестандартний метод, як місія від імені Парламенту політиків, які не є його членами, в цьому випадку принесла певні результати. Тому я був гарячим прихильником продовження їхніх дій.

Причому, оцінка місії в Україні не була цілком однозначною. Ганне Северінсен, яка очолювала моніторинговий комітет у справах України від імені Парламентської асамблеї Ради Європи, вважає, що характер місії повинен бути менш дипломатичним, дії не повинні відбуватися, як досі, за зачиненими дверима, а її представники повинні чітко висловлювати свої погляди. Це має допомогти Євросоюзові у постанові щодо підписання Угоди про асоціацію в листопаді.

Павел Коваль: Звичайно, ця місія прийняла певний метод дії, відомий з дипломатії – пояснювання і діалог; таке визначення наводив Алєксандер Кваснєвський. Тобто представники Європейського Парламенту не погрожували нікому бойкотом або зірванням відносин (такі випадки траплялися протягом останнього року у випадку деяких політиків). Вони ж, радше, намагалися зустрічатися з обома сторонами, переконувати, показувати можливості. Учасники місії старалися вводити елемент діалогу, а принаймні посередництва. Такий спосіб ми обрали в Європарламенті і, на мою думку, він – ефективний. Іноді треба застосовувати інші методи, припиняти контакти, не зустрічатися, використовувати натиск. Але у випадку України і політичної ситуації, яка там склалася, у зв’язку з фактом, що там відбуваються вибори – методи, пов’язані з блокуванням, бойкотом, – не були б доречними.

Чи те, що вдалося довести до помилування колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, є заслугою Пата Кокса та Алєксандера Кваснєвського?

Павел Коваль: Це заслуга Кваснєвського і Кокса, й багатьох європейських політиків, які цього домагалися. Треба сказати, що є в цьому чимала заслуга і президента Польщі Броніслава Коморовського. Я знаю, що він дуже відстоював саме таку форму порозуміння.

Представники польської влади запросили Юрія Луценка продовжувати лікування у Польщі. Чи це – важливо: показувати, що є такі можливості?

Павел Коваль: Я думаю, що Юрій Луценко потребує часу, стан його здоров’я був справді тяжким, він мав різні процедури – це не секрет. Отже, мабуть, треба часу, щоб йому поліпшилося. Але взагалі він буде займатися політикою – я в цьому не сумніваюся. Його стихією є змінювати Україну, це рішуче проєвропейська людина, налаштована на діалог.

Чи постанови Європейського Парламенту з останнього четверга – продовження місії в Україні, а також візові полегшення для представників громадянського суспільства, недержавних організацій, журналістів та молоді – наближають до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у листопаді?

Павел Коваль: Вони формально з цим не пов’язані. Але в дійсності – є елементом певної атмосфери, необхідної для того, щоб були політичні можливості підписання документів про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі.

Наступним гостем нашої передачі є Адам Бальцер з варшавського Фонду demosEUROPA – Центр європейської стратегії. Найбільшим досягненням місії Європарламенту в Україні політики й коментатори визнали передусім звільнення Юрія Луценка. Чи, завдяки її продовженню, можна сподіватися дальших успіхів європейських політиків?

Адам Бальцер: Безперечно, це крок у доброму напрямку. Проте, ми не повинні піддаватися ейфорії, тому що ключовою справою є звільнення колишньої прем’єр-міністр Юлії Тимошенко і, по-друге, існує список зобов’язань – а насправді умов, поставлених Європейським Союзом, які стосуються реформ правосуддя. Україна повинна виконати ці умови, якщо підписання Угоди про асоціацію має відбутися на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Отже, справді, прогрес на українському боці помітний і добре, що місію Європарламенту в Україні продовжено.

Чи аргументи представників Європарламенту у дискусії з Києвом будуть достатніми?

Адам Бальцер: Немає сумніву, що колишній президент Польщі Алєксандер Кваснєвський добре орієнтується в українських реаліях, слід пам’ятати про його чималий внесок у період Помаранчевої революції, в її мирний перебіг, це ж він переконав тодішнього президента України Леоніда Кучму у потребі такої а не іншої поведінки. Я думаю, що й теперішні розмови з президентом Віктором Януковичем, їхнє знайомство, допомогло у звільненні Луценка. Проте, я – поміркований песиміст. Сподіваюся, що можливим є такий сценарій: Юлію Тимошенко звільнять, однак, зі сторони українського судочинства не буде виправдувального вироку, але, наприклад, дострокове звільнення. У такому випадку колишня прем’єрка не могла б займатися політичною діяльністю, брати участі в політичному житті. Саме в цьому й проблема – адже Європейський Союз не хотів би такого результату, що Юлія Тимошенко – на свободі, але, фактично, залишається поза політикою. А немає сумніву, що для Віктора Януковича саме Юлія Тимошенко є серйознішим політичним противником, ніж Юрій Луценко. Другою справою є питання реформ. Адже відомо, що на папері схвалити можна все. Та залишається головне: як довести до введення в дію.

Саме на це звертають увагу експерти. Деякий прогрес відбувся в усіх сферах, але рішучих змін не видно. Плани реформ в Україні готуються, та більшість з них має розпочатися лише у травні.

Н.Б., PRdZ

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти