Уночі з 20 на 21 серпня в хімічній атаці у передмісті Дамаска загинуло 332 людей – повідомляє сирійський Центр захисту прав людини, повстанці говорили навіть про 1300 вбитих. Опозиція звинуватила в наступі урядові сили, проте влада категорично заперечує й обвинувачує повстанців.
Факт використання хімічної зброї на передмісті Дамаска є беззаперечим – заявив голова дипломатичного відомства США Джон Керрі. Таким чином, американський держсекретар підтвердив, що уряд прем’єр-міністра Башара аль-Асада застосував цей вид зброї. За його словами, поведінка сирійського режиму свідчить про те, що Дамаск хотів щось приховати.
– Упродовж п’яти днів режим відмовляв інспекторам Об’єднаних націй у доступі до місця атаки, хоч слідство мало виправдати режим. Сирійський уряд продовжував бомбардувати цю територію і систематично знищував докази. Так не поводиться уряд, який не хоче нічого приховати. Такого не робить режим, котрий прагне доказати, що не використовував хімічної зброї. У дійсності постанова впустити інспекторів ООН – запізнена, тепер їхнє розслідування не може бути вірогідним, – сказав Джон Керрі.
У справі Сирії дипломатичні дії підвели – зізнався голова відомства закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ. За його словами, міжнародне співтовариство безрезультатно намагалося втручатися вже раніше, коли режим Асада проводив наступи меншого масштабу. На тему хімічних атак у передмісті Дамаска Лондон і Вашингтон виступають одноголосно.
– Ми думаємо так само, як США. Останніми днями відбулося чимало розмов. Ми відстоюємо однакову позицію. Наші партнери також упевнені, що відповідальним за атаки є сирійський режим. Президент США і наш прем’єр-міністр згодні, що необхідна сильна відповідь. Між нашими оцінками немає різниці, подібно як у випадку наших французьких партнерів, – сказав Вільям Гейґ.
Про події в Сирії висловився також Берлін. Якщо буде підтверджено застосування у Сирії бойового газу, Німеччина домагатиметься міжнародної реакції. Однак, поки що не уточнено, про яку реакцію йде мова.
Туреччина закликає відповісти на хімічну атаку в Сирії. Міністр закордонних справ Ахмет Давутоглу заявив, що це був злочин проти людства.
Своєю чергою, президент Росії Владімір Путін заявив, що немає доказів на застосування в Сирії хімічної зброї. Голова російського МЗС Сєрґєй Лавров попередив: Москва не планує збройної участі у цьому конфлікті.
Сирійська опозиція обвинувачує режим Башара аль-Асада у застосуванні хімічної зброї, сирійська влада відповідає, що вона не винна. Як дізнатися правди? Звертаємося до знавця Близького Сходу, багатолітнього кореспондента Польського радіо в арабських країнах Маріуша Борковського.
– Це дуже важко встановити. Певним є, що хімічну зброю застосовано у передмісті Дамаска, що число жертв велике, хоч ми самі не можемо їх порахувати. Намагатимуться це дослідити інспектори. Те, що відбувається в Сирії, нам відоме зі свідчень двох сторін, немає об’єктивних спостерігачів. Триває запекла боротьба і обидві сторони можуть бути схильними використовувати всілякі засоби, які їм доступні. Існують великі сховища хімічної зброї, колись під контролем сирійської армії, тепер її частину захопили повстанці – і більш світські, і, наприклад, Аль Нусра, пов’язана з Аль Каїдою. Досі ця організація нападала навіть на цивільне населення, щоб його залякати чи просто затьмарити ситуацію. Можливо, інспекторам вдасться щось встановити. Але це особлива громадянська війна, у ній використовують негелальні способи боротьби, часто – підступні, – відзначив Маріуш Борковський.
Росія і Китай – це дві країни, які належать до Ради Безпеки ООН та підтримують режим Башара аль-Асада. Чи тому так важко узгодити спільні заходи в рамках Ради Безпеки?
– Так, на рівні Ради Безпеки Сирія має двох значущих союзників, плюс третього – Іран, однак, його значення є меншим. Для Росії Сирія – це, по-перше, великий клієнт, якому вона продає велику кількість російської зброї. Також і Китай має тут свої економічні інтереси. У випадку Росії – слід сказати, що Сирія є останньою країною на Близькому Сході, котра дозволяє росіянам утримувати там свої бази. У зв’язку з цим, падіння режиму Башара аль-Асада автоматично означатиме втрату цих баз, втрату союзника – хоч тепер він є надзвичайно дискусійним і слабким. Попри все, для Росії політична поразка поки що неприйнятна, – сказав Маріуш Борковський.
Чи існують аргументи, за допомогою яких інші учасники Ради Безпеки ООН могли б переконати Росію і Китай не підтримувати нинішньої сирійської влади?
– Тут, саме, не йдеться про це, адже Росія, мабуть, буде її підтримувати аж до кінця, подібно як Китай. Справа не в тому, щоб переконати Росію і Китай. Скажімо відкрито: навіть якщо ці дві країни відмовляться від своїх застережень і Рада Безпеки ООН схвалить будь-яку резолюцію, то вона не вирішить проблеми громадянської війни в Сирії. Більше того, навіть якщо буде мандат на зовнішнє втручання, це також довело б до великих втрат на боці міжнародних сил. Могло б дійти до обстрілу військ ООН з боку сирійської опозиції. У момент падіння режиму Башара аль-Асада, наступним етапом буде не закінчення громадянської війни, а перехоплення влади одною з фракцій. Нині дуже добре озброєні і зорганізовані меншості, які використовують методи залякування, репресій і вбивств, – це Аль Каїда і фронт Аль Нусра. І ті, що хочуть перехопити владу й зробити з Сирії халіфат ісламського фундаменталізму. Вони мають опонентів, більш світські угруповання, але насправді, мабуть, Сирія опинилася б у подібній ситуації, як в Іраку – тобто війні усіх з усіма, – сказав Маріуш Борковський.
Чи реальним є удар США на сирійський режим без консультації або без підтримки ООН? Запитуємо аналітика Польського інституту міжнародних справ Лукаша Кулєсу.
– Я думаю, США старатимуться здобути підтримку групи держав, які вже тепер рішуче виступають проти Сирії. Безперечно, американці звернуться до європейських країн у справі передусім політичної, а не військової підтримки. Мабуть, вдасться здобути політичну згоду більшості арабських країн. Отже, США можуть почати спробу створення коаліції держав, які хочуть припинення сирійської громадянської війни і, на основі їхньої підтримки, приступити до дій, – сказав Лукаш Кулєса.
Якщо відбудеться таке втручання США і їхніх союзників до Сирії – які це матиме наслідки на міжнародній арені?
– Багато залежатиме від того, яким буде це втручання. Існують різні види таких операцій. Це може бути атака на вибрані військові осередки, також пов’язані з виготовленням і зберіганням хімічної зброї. У такому випадку немає необхідності входити на сирійську територію, наступ може початися поза межами Сирії як своєрідна пересторога, що немає толерантності для використання хімічної зброї. Існують ще інші можливості. Наприклад, заборона польотів бойових літаків над Сирією, тут необхідна участь авіації США. Можлива також підтримка опозиції, встановлення зон, які будуть під її контролем – тут уже потрібна участь сухопутних сил, спецрозділів та інших. Залежно від сценарію – іншими будуть міжнародні наслідки. У випадку одноразової атаки-перестороги США, якщо не буде відповіді сирійського режиму, можна було б оцінити, що досягнуто відповідного результату, – додав Лукаш Кулєса.
Сирійський конфлікт триває вже два роки. Дотепер у ньому загинуло близько ста тисяч людей
Н.Б./PRdZ, IAR
Запрошуємо послухати звуковий файл