Чи завдяки кризі Об'єднана Європа стане міцнішою та як виглядатимуть її відносини з країнами Східного партнерства, в тому числі з Україною, – про це 13 листопада у Варшаві дискутували представники організацій-партнерів проекту «Європа у валізі». Не обійшлося, звісно, і без обговорення ключового питання – чи Україна підпише асоціацію у Вільнюсі?
«Європа у валізі» – це міжнародний проект фонду Роберта Шумана, який складається з серії зустрічей, на яких експерти з Польщі, Німеччини та України обговорюють з представниками недержавних організацій, студентами, активістами та міською громадою важливі для сучасної Європи питання. Мета цього проекту – це посилення діалогу між молоддю з країн ЄС та Східної Європи. У Варшаві, у переддень саміту Східного партнерства у Вільнюсі, учасники та координатори проекту дебатували, як може виглядати співпраця між ЄС та його східними сусідами у майбутньому.
Дискусія почалася з обговорення проблем інтеграції у Європі. Учасники поділилися своїм баченням майбутнього ЄС. Анна Радван, голова польського Фонду Роберта Шумана наголосила, що криза істотно змінила інтеграційні процеси в ЄС:
– Європейський Союз – це процес. Можу сказати, що економічна криза, яка завершилася, посилила нашу довіру до такого проекту, як ЄС. Крім того, ця практика допоможе нам уникнути подібних проблем у майбутньому. І хоча існуюча криза була спровокована кризою в банківській системі, у приватному секторі, вона вплинула на всі європейські інститути і дала нам зрозуміти, що, можливо, обєднання всіх країн в рамках Єврозони не було наймудрішим рішенням. У довготривалій перспективі стало ясно, що країни не виправдають наших очікувань.
Хоч інтеграція залишається головною рушійною силою розвитку ЄС, однак останніми роками вона змінила свій характер, – вважає Екарт Д. Штратеншульте, керівник Європейської Академії в Берліні:
– Я вважаю, що характер інтеграції дещо зміниться. Все більше і більше рішень приймається в рамках Єврозони, тому можу сказати, що інтеграція буде не в самому ЄС, а в його частинах. Крім того, постає й інше питання, враховуючи, що деякі країни, як наприклад Великобританія, відкрито обговорюють питання виходу зі списку країн-членів Європейського Союзу. Тому я можу запевнити, що інтеграція змінить свій характер.
Більш оптимістичної точки зору дотримується Карстен Фогель, директор програм у Фонді Роберта Боша:
– Якщо ми говоримо про інтеграцію всередині Європейського Союзу, то як би дивно це не було, але інтеграція збільшила свої оберти у зв’язку з намаганням подолати численні проблеми, в тому числі і кризу. Багато кроків було зроблено у цьому напрямку, що в результаті поліпшило інтеграцію і співпрацю.
Анна Радван зауважила, що головною проблемою європейської інтеграції зараз є не брак фінансування конкретних проектів, а брак довіри до європейської ідеї:
– Я вважаю, що основною проблемою є брак довіри до ЄС та до європейської інтеграції. Якщо говорити про кризу в межах Союзу, ми говоримо про кризу довіри. Звичайно фінансові питання, розширення ЄС та проблеми навколишнього середовища є важливі, проте основним питанням є довіра до ЄС та мета цього проекту.
Всі учасники дебатів переконані, що протягом найближчих 10-20 років значних змін ЄС не зазнає, проте організація безперечно зміниться в іншому напрямку: є надії на розширення і впевненість у посиленні впливу ЄС у світі.
Під час зустрічі постало питання механізмів співпраці між ЄС та країнами Східної Європи. Головною темою розмов була ситуація в Україні, перспективи підписання Угоди про асоціацію та, звичайно, справа Юлії Тимошенко. «Безвихідна ситуація» та «Жодного рішення не буде прийнято» – саме так більшість учасників відгукувалися про останні події в Києві. Карстен Фогель нагадав, що Європа досі сподівається, що Україна встигне знайти правове розв’язання справи Тимошенко:
– Лише уряд України за допомогою закону і судового рішення може звільнити Тимошенко. Саме на це розраховує ЄС та громадяни України. Такий крок був би логічним завершенням процесу, який би не суперечив українському законодавству та відповідав би ідеям прав людини та верховенству права.
Питань щодо причин дій української влади з європейської сторони було чимало. Можливо, запрошений на зустріч Маркіян Мальський, посол України у Польщі, зміг би пролити світло на більшість з них, проте він не зміг прийти. Натомість аргументи української сторони представила Міріам Космель, керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні. Вона припустила, що Віктор Янукович не має в планах звільнення Юлії Тимошенко, він бажає залишитись «у власній Україні, лише імітуючи при цьому існування демократичних цінностей у державі». З такою точкою зору погодилися всі учасники дебатів. Якщо Угода не буде підписана, зазначила Космель, розчаруванню українців не буде меж, адже більшість з них схильні до об’єднання з Європою, а не з Росією.
Європейську позицію щодо ситуації в Україні висловила Анна Радван, голова Фонду Роберта Шумана:
– Якщо ми говоримо про Європу, то вона втратила довіру до України. І невідомо скільки часу пройде, поки ця довіра буде відновлена. Надзвичайно важко передбачити наступні кроки української влади і як вона гратиме. Бо це навіть не діалог, це насправді гра.
Екарт Д. Штратеншульте підкреслив, що непідписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі матиме погані наслідки для розвитку відносин Україна-ЄС:
– Питання стоїть, чи саме Європа захоче підписати Угоду з Україною. ЄС поставив українській стороні чітку умову: звільнення Юлії Тимошенко. Все залежить від України і від того, якими будуть дії української влади. Теоретично можна сказати, що якщо угода не буде підписана цього року, то вона буде підписана пізніше. Проте очевидним є факт: якщо результати у Вільнюсі будуть негативними, імпульс для розвитку буде втрачений. Це буде кінець усьому.
Нагадаємо, саміт програми Східного партнерства відбудеться у Вільнюсі за два тижні. Досі невідомо, чи Євросоюз та Україна зможуть підписати на ньому Угоду про асоціацію, адже невирішеною залишається справа Юлії Тимошенко. Місія Алєксандера Кваснєвського та Пата Кокса, котра зараз працює у Києві, сподівається, що українські парламентарі зможуть проголосувати за законопроект, який дозволить Тимошенко виїхати на лікування за кордон, 19 листопада.
Олена Бабакова, Ірина Піта