До списку осіб, яким забороняється в’їзд на територію Європейського Союзу і чиї фінансові активи в ЄС заморожено, у понеділок дописано 15 прізвищ. Тепер санкції охоплюють 48 високопоставлених чиновників Російської Федерації. Раніше США розширили свій список на 7 прізвищ громадян Росії, штрафні санкції введено також проти 17 російських фірм і передбачено експортні обмеження у випадку високих технологій.
Отже, заходи Брюсселя є набагато слабшими, ніж Вашингтона, – вказує експерт польського Фонду імені Казімєжа Пуласького Лукаш Полінцеуш.
Лукаш Полінцеуш: Тому, що Європейський Союз дивиться передусім крізь призму економіки – але не цілої Спільноти, тільки окремих держав. Отже, ніколи не буде повної єдності. Варто звернути увагу, що США можуть дозволити собі на гостріші кроки, адже вони не так сильно пов’язані економічно з Росією, як Європа. Зрештою, від початку кризи в Україні, коли тривав конфлікт, держави Євроспільноти, в тому числі Німеччина, Австрія, Норвегія вели економічні переговори з Росією. Це означає, що єдиної позиції відносно санкцій у рамках цілого ЄС просто не може бути.
На думку частини коментаторів, такі мінімальні санкції компрометують Брюссель. Проте, з другого боку, не встановлено, як 28 держав ЄС могли б реагувати спільно. Євросоюз – у безвиході, – оцінює наш співрозмовник.
Лукаш Полінцеуш: Європейський Союз опинився у безвихідному становищі, а одночасно став заручником Росії. Єдиний крок, який можна було б зробити, – це поширення сильної антиросійської позиції хоча б серед чільних гравців, таких як Німеччина, Франція та країни східної частини нашого континенту, серед них Польща, а також – Швеція. Єдиний шанс – консолідуватися і дати відсіч путінській доктрині, що прямує до розбиття єдності Європейського Союзу.
Після оголошення Брюсселем постанови про розширення санкцій, сепаратисти в Слов’янську заявили, що це заблокує розмови про долю представників ОБСЄ, яких вони утримують у заручниках. Польський експерт Лукаш Полінцеуш вважає такі заяви неприйнятними.
Лукаш Полінцеуш: Не можна бути поступливим у випадку таких актів, як зі спостерігачами ОБСЄ. У демократичному світі такі явища вважаються гідними осуду, і не можна їх сприймати в інших категоріях. Не можна поступитися Росії, сепаратистам і групам бійців, які ототожнюються з Російською Федерацією. Необхідно вести переговори, але не на колінах. Треба сісти і розмовляти про умови, корисні для обох сторін, які доведуть до компромісу.
З ефективністю досі введених європейських санкцій буває по-різному. Деякі громадяни Російської Федерації, попри заборону, змогли в’їхати на територію Євроспільноти – наприклад, радник Владіміра Путіна Владіслав Сурков, хоч був у чорному списку, з’явився у Швеції. Євросоюзні заборони не дуже тверді – погоджується експерт Фонду імені Казімєжа Пуласького.
Лукаш Полінцеуш: Санкції не є рестрикційними, а також ми не опрацювали уніфікованого способу, як поводитися з громадянами Російської Федерації, котрих внесено у списки. Обмеження, які стосуються конкретних прізвищ – це одне, а друге, над чим треба задуматися, це економічні санкції. Також варто почати дії з метою виключення Росії з Великої вісімки, тобто групи найбільш розвинутих економік світу. На мій погляд, це було б більш дошкульним і могло б вплинути на Російську Федерацію, хоч немає певності, чи в нинішній складній дипломатичній ситуації принесло б успіх.
Російська сторона наголошує, що будь-які загострення з боку Заходу можуть зашкодити також західним партнерам і цього не можна заперечити, – вважає наш співрозмовник.
Лукаш Полінцеуш: Безперечно, так, але варто звернути увагу, що Євросоюз проґавив уже раніше, на початку кризи в Україні. Вже тоді варто було почати переговори, наприклад, з Китайською Народною Республікою, і якоюсь мірою виключити Росію з євроазійських економічних зв’язків. Тоді Росія залишилася б як самотній острів. Але цього не зроблено і російська сторона отримала аргумент. Президент Владімір Путін виявився сильнішим, бо знає, що в ЄС немає альтернативи щодо постачання газу і нафти з Росії.
Проте, з російською економікою не все гаразд. Цієї п’ятниці агентство Standard & Poor’s знизило оцінку кредитоспроможності Росії. Російська Федерація втрачає кредитну вірогідність. Експертка Польського інституту міжнародних справ Анна Динер пояснює, що причиною цього факту є ряд подій.
Анна Динер: Зрозуміло, головна причина – те, що відбувається в Україні. Захоплення Криму спочатку не вплинуло на російські ринки так негативно, як очікувалося. Але, одночасно, ми маємо справу з певним відтоком капіталу або відкладанням рішень у справі інвестицій, хоч ці фактори не дуже помітні. На зниження економічних рейтингів Росії вплинуло все це разом: російські військові маневри, напружена ситуація в Україні і, одночасно, економічні клопоти Росії, про які говориться щораз більш відкрито.
Зниження рейтингу показує, що Росія – нестабільна країна, – каже польська експертка.
Анна Динер: Якби (Росія) хотіла позичати гроші від закордонних суб’єктів, мусила б дуже багато за це платити. Це також показує брак довіри до влади і взагалі до російської політики. У майбутньому це може вплинути дуже некорисно – передусім у Росії не буде закордонних інвестицій, бо, однак, інвестори побоюються діяльності в державах, де можуть втратити вкладені гроші з незалежних від них причин. У далекому майбутньому це може негативно вплинути на кілька галузей російської економіки. Якщо така тенденція буде збережена, ймовірно, вона позначиться на добувній галузі, у випадку якої Росія потребує закордонних інвестицій, але також на всіх сферах, які стосуються інвестицій, зокрема, у сфері новітніх технологій. Також, можливо, що бізнес відмовлятиметься від російської валюти, яка подорожчає. А якщо центральний банк буде її захищати, позбудеться частини валютних резервів. Далекосяжні наслідки відчують пересічні росіяни.
Отже, наслідки для Росії можуть бути дошкульними, але поки що влада намагається переконати суспільство у протилежному – відзначає Анна Динер.
Анна Динер: Російська пропаганда дуже сильно наголошує на тому, що дії, які носять ознаки західних санкцій, і є причиною зниження російських рейтингів, некорисно впливають також на країни Західної Європи. Це тому, що їхні економіки взаємопов’язані. Попри те, слід наголосити: навіть, якщо це правда, то набагато більше постраждає російська економіка. Але залишається питанням, чи справді це доведе до зміни політичної системи цієї держави.
Представниця Польського інституту міжнародних справ вважає, що навіть коли настане стабілізація в Україні, російська економіка зазнаватиме наслідків приєднання Криму і втрати інвестицій.
Н.Б.