Міністри закордонних справ Європейського Союзу у понеділок у Люксембургу обговорювали питання нелегальної імміграції з Північної Африки і Близького Сходу. Приводом цієї зустрічі стали чергові катастрофи у Середземному морі, де останніми днями потонули човни із сотнями мігрантів. Найближчого четверга відбудеться позачерговий саміт Європейського Союзу, присвячений трагедії втікачів з Африки.
Цієї неділі при берегах Лівії загинули понад 800 людей, врятовано менше 30-ти. Попри цю трагедію, у понеділок до Італії морським шляхом знову прибуло півтори тисячі втікачів з Африки. Сигнал тривоги надійшов ще з трьох одиниць у Середземному морі. А біля берегів грецького острова Родос в Егейському морі розбився човен з понад дев’яноста іммігрантами, троє втратили життя.
Голова Польського центру міжнародної допомоги, колишній співробітник ООН Войцєх Вільк відзначив, що Євроспільнота не має жодної імміграційної політики. А спільна політика могла б вплинути на поліпшення ситуації. Тоді люди, які стають іммігрантами, знали б, чи мають шанс знайти прихисток у Європі – вважає експерт.
– Особи з яких країн мають можливість отримати право постійного перебування в Європейському Союзі. Представники яких професій, яких спеціальностей, з якою освітою потрібні на території Євроспільноти. Таку імміграційну політику має Канада, таку імміграційну політику мають Сполучені Штати. Це – документи, які полегшують діяльність державним установам, а також є чітким критерієм для охочих оселитися в цих країнах. Європейський Союз як установа не має такої імміграційної політики. Попри факт, що криза з мігрантами, які долають Середземне море, триває вже понад десять років, відповідної політики не опрацьовано, – Войцєх Вільк.
Євроспільнота повинна бути активною також у допомозі регіонам, у яких триває війна – вважає експерт і переконує, що необхідна рішуча боротьба з нелегальним перевезенням людей.
– Європейський Союз повинен докласти більше зусиль, щоб допомогти цим людям – або в країнах, де тривають збройні конфлікти, або, принаймні, у безпосередньому сусідстві. Так, щоб біженець, який тікає перед громадянською війною в Лівії, міг отримати таку допомогу, скажімо, у Тунісі, а не мусив вибиратися у дуже небезпечну подорож Середземним морем. Ми повинні мати на увазі, що транспорт мігрантів через Середземне море, практично, повністю знаходиться під контролем організованих злочинних груп. Або ж організацій, які можуть бути пов’язані навіть з різного роду ісламськими екстремістами, особливо – активними на території Лівії, – каже голова Польського центру міжнародної допомоги.
Експерти звертають увагу, що серед мігрантів – передусім біженці з Лівії та Сирії, де тривають воєнні дії, а також люди, які хочуть втекти від бідності в африканських країнах. У Європейському Союзі потрібна солідарна імміграційна політика – наголошує експертка Польського інституту міжнародних справ Кароліна Боронська-Гринєвєцька.
– Це так, як у випадку фінансової кризи: зовнішній шок призводить до імпульсу, щоб Євросоюз відповів одним голосом. Настає так звана потреба європеїзації політики, яка стосується надання політичного притулку, імміграції, а також, звісно, безпеки. Усе це поєднується між собою, – каже експертка Польського інституту міжнародних справ.
Одна з ідей, як затіснювати співробітництво – це пропозиція обов’язково приймати іммігрантів країнами Євроспільноти. Поки що, Польща не декларує, чи відкриє двері перед біженцями з Африки. Проте, Кароліна Боронська-Гринєвєцька звертає увагу на взаємозалежність різних політичних рішень в рамках 28-ми країн ЄС.
– Ми повинні звернути увагу, що зараз Європа змагається з двома граничними проблемами – це Україна і, саме, територія Середземномор’я. Якщо ми не проявимо доброї волі в другому питанні, – дуже можливо, що італійці та інші, зокрема, греки, які борються з проблемою імміграції, скажуть: «ні», наприклад, продовженню санкцій (проти Росії). Це ситуація умовності, – каже експертка.
Проблему африканських іммігрантів можна вирішити, допомагаючи африканським державам у їхній складній політичній ситуації – вважає габілітований доктор Осередку дослідження міграцій Варшавського університету Мацєй Дущик.
– Тому що найгірша ситуація, з якою ми маємо справу, це така, коли ці особи потрапляють у зовсім невідповідних човнах на Середземне море. І дуже часто, як бачимо останніми днями, втрачають життя. У такому випадку можлива лише суто гуманітарна допомога – щоб рятувати життя на морі. У цьому полягає нинішня діяльність Євросоюзу, тому що всі програми, які координують італійці та євросоюзне агентство Фронтекс, відповідальне за кордони, – є чисто гуманітарними, покликаними рятувати життя, – нагадує доктор Мацєй Дущик.
Щоб полегшити країнам Південної Європи завдання, яке їм випало, Європейська комісія пропонує ввести обов’язок іншим учасникам ЄС – також приймати іммігрантів. Справа переміщення людей, які потрапляють на територію Євроспільноти, обговорюється вже дуже довго – від 2011 року.
– Пам’ятаймо також, що ми говоримо не про товар, а про людей, які дістаються до Європейського Союзу, маючи якусь свою ідею. Якщо це, наприклад, ефіопи або сомалійці, у нас немає жодного досвіду відносно інтеграції таких людей. Здатність інтегрувати їх і допомогти цим категоріям осіб полягає в чомусь іншому. Отже, я не дивуюся польському урядові, який заявляє, що ми не справимося з цією проблемою. Ми не вміємо їх інтегрувати. У нас є досвід з імміграцією з України, В’єтнаму, може, і з Китаю, але не з Африки, – сказав експерт.
На думку доктора Мацєя Дущика, пропоновані вирішення є короткотерміновими. «Якщо не буде політичної та економічної стабілізації країн Африки, то ми ще довго зустрічатимемося з цією проблемою», – передбачає викладач Варшавського університету.
Щороку до Європи намагаються дістатися десятки тисяч іммігрантів з Африки – найчастіше переповненими, застарілими кораблями, які не відповідають основним вимогам безпеки. Оцінюється, що від початку цього року в Середземному морі потонуло 1600 іммігрантів. За цей час до берегів Італії щасливо причалили понад 26 тисяч іммігрантів.
Після загибелі в неділю восьмисот утікачів з Африки, глава Католицької церкви папа Франциск звернувся до міжнародного співтовариства з закликом діяти рішуче і швидко, щоб запобігти подібним трагедіям у майбутньому.
IAR/Н.Б.