Представники Великої сімки 7–8 червня на півдні Німеччини, у баварському замку Ельмау, обговорювали найважливіші глобальні проблеми.
Уже кілька тижнів тривали здогади, чи на цьому форумі буде представлена одностайність у справі подій в Україні і чи лідери найбільш розвинутих країн світу пригрозять пальцем Росії. Саме так і сталося: у спільній заяві, оприлюдненій після закінчення саміту, його учасники дружно засудили анексію Криму. У документі мовиться, що це була безправна дія, якої Група семи не визнає. Члени Великої сімки підтримали збереження санкцій проти Росії, а в разі потреби – їх посилення.
До складу Групи семи належать: США, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія і Японія. Росію виключено з цієї організації після анексування Криму.
Оглядачі відзначили, що президент Росії Владімір Путін, якого не запрошено на саміт, подбав, аби представники Великої сімки згадували його прізвище відповідно часто.
Експерт Інституту Собєського Павел Добровольський звернув увагу на перевагу Росії в галузі енергетики, через що Європа примушена підтримувати більш-менш правильні відносини з очільником цієї країни.
– Із цими санкціями є трохи так, що вони існують великою мірою у вербальній площині. Проблема – в тому, що ми про санкції багато говоримо, а насправді реальних санкцій немає. Залишається питанням, чи взагалі існує можливість їх ввести. Подумаймо, наприклад, про Польщу, про нашу залежність від російської нафти. Весь Захід уже кілька століть ставиться до Росії як до своєї сировинної бази. Отже, ми – Захід – великою мірою узалежнені від Росії. Факт, що замість Великої вісімки стало на один стілець менше і зустріч відбувається у форматі Великої сімки – насправді багато не змінює.
Учасники саміту Великої сімки заявили про можливість посилити санкції проти російської сторони. Однак, польський експерт Павел Добровольський ставиться до такої декларації скептично.
– Останнє загострення санкцій полягало в тому, що видовжено список осіб із Росії, яким заборонено в’їзд на Захід. Та опісля виявлялося, що багато з-поміж людей, які були в цьому списку, – знаходилися на Заході.
Економіст Фінансового центру Aviva Павел Майтковський нагадав про вплив американської сторони на введення обмежень проти Росії у відповідь на її агресивну політику.
– Насправді, розмови в рамках Великої сімки мають радше неформальний характер. Якби дійсно розглядати загострення санкцій, то передусім у рамках Європейського Союзу. Звичайно, варто діяти в порозумінні зі Сполученими Штатами. Зрештою, пам’ятаймо, що частину санкцій запроваджено у відповідь на дії Вашингтона і, можливо, це правильний напрям. Але скажімо собі щиро: сьогодні в Європейському Союзі немає єдиного фронту згоди на загострення санкцій. Саме це, на мою думку, справжня проблема, яку варто обговорювати. Зовсім іншою справою є ефективність санкцій.
Разом з тим, Павел Майтковський сподівається, що незапрошення на саміт Великої сімки російського президента громадяни Росії, все-таки, помітять.
– Я вважаю, що відсутність Росії на цій зустрічі – це досить важлива подія. Адже росіяни дуже уважно стежать за тим, як їхню країну сприймають за кордоном, і для пересічного росіянина факт, що президента Владіміра Путіна на цьому саміті не було, щось означає. Хоча, зрозуміло, російська пропаганда намагається це виправдати: російське телебачення або не повідомляє про саміт Великої сімки, або пояснює, що це була не надто важлива зустріч. Проте, для росіян це може мати якесь значення.
Голова Європейської ради Дональд Туск закликав країни Великої сімки до єдності у справі санкцій. Саме такої однодумності у ставленні Заходу не вистачає. На цю проблему звернув увагу головний економіст Спілки підприємців і роботодавців Маріуш Павляк.
– Насправді, нема єдиної стратегії відносно Росії. Інтереси є розбіжними, особливо це стосується Німеччини. Також я почув заяву канцлер Анґели Меркель про те, що Росія не підтримує таких цінностей, як Велика сімка. Але ніде я не знайшов даних про те, які цінності визнає Велика сімка. А з другого боку, я б сказав, що санкції, які є більшою мірою словесними, радше цементують путінський режим у Росії. Адже тамтешня пропаганда отримує неймовірно зручний засіб пояснювати своєму суспільству, чому є так погано, чому щораз більше бракує грошей і підтримки людям, які сьогодні найбільше відчувають наслідки, може, не санкцій, але низьких цін нафти і бюджетних доходів. На мій погляд, немає ідеї, чому повинні служити санкції. Бо ж Росія не відмовиться від Криму і не припинить натисків на дезінтеграцію України – це не закінчиться.
Як додав Павел Добровольський з Інституту Собєського, обмеження, накладені на Росію, могли б бути більш влучними.
– Я хотів би звернути увагу: якби західні політики справді були зацікавлені в ефективності санкцій, вони стосувалися б особисто російських олігархів та політично-бізнесового оточення Путіна – і його самого. Чимала частина їхнього майна прихована на різних рахунках, у різних закордонних банках. Якби ми хотіли насправді їм дошкулити, повинні або унеможливити доступ до цих грошей, або їх конфіскувати. А поки що, ми тільки граємося в санкції, які лише на вигляд є санкціями, мають створювати натиск. Тимчасом, коли глянути на Україну – російське військо там було і надалі є, його щораз більше і воно має щораз більше військової техніки.
Експерти: Павел Добровольський, Павел Майтковський і Маріуш Павляк були гостями передачі Польського радіо 24.
Тим часом, депутати Європарламенту закликають зберегти єдність у взаєминах із Росією. Під час дебатів у Страсбурзі політики переконували, що у випадку невиконання мінських угод, санкції проти Москви необхідно загострити. Лише сильніший натиск може примусити Росію переглянути позицію і відмовитися від агресивних дій.
PR24,IAR/Н.Б.