В Європейському Союзі оприлюднено доповідь, присвячену впливові російських ЗМІ на пострадянські суспільства. Яким є нинішній образ Європи через окуляри російських ЗМІ, та які механізми протидії кремлівській пропаганді пропонують європейські експерти?
Образ Заходу, який формується у пострадянських країнах прокремлівськими ЗМІ, може жахати. Аналіз цієї проблеми міститься у доповіді Європейського фонду за демократію, над якою працювали незалежні експерти із кількох країн Східного Партнерства.
Антиєвропейська риторика у російськомовних ЗМІ на терені країн колишнього Радянського Союзу посилилася за останні кілька місяців, твердять фахівці.
Президент Прес-клубу Вірменії Борис Навасардян, який був одним із авторів доповіді, розповів Польському радіо про те, яку роль відіграють російські ЗМІ у пострадянських країнах:
«У більшості країн Східного Партнерства, якщо не у всіх, російські ЗМІ продовжують відігравати важливу роль. За останні місяці пропаганда ненависті та війни посилилася. Окрім того, їхнє мовлення – це здебільшого пропаганда інтересів Росії, яку нав’язують пострадянським державам. Необхідно протистояти такому потокові інформації, формуючи у наших країнах об’єктивні ЗМІ. Але нам складно самим впоратися із цим, адже Росія вклала величезні ресурси у свою пропагандистську махіну. Наші ЗМІ, які працюють на невеликих ринках, не в змозі протистояти цій системі. Тому треба також використовувати законні механізми, які регулюють доступ до медійних ринків. В конституціях та законодавствах 6-ох країн Східного Партнерства є положення про заборону пропаганди війни, ксенофобії, дискримінації. Ці закони треба застосовувати до усіх тих гравців у інформаційні сфері, які ретранслюють і роблять доступним зміст російських ЗМІ. Йдеться, у першу чергу про телебачення, яке й надалі залишається головним джерелом інформації в цьому регіоні. Зростаючої ролі Інтернету поки що ми тут не спостерігаємо».
Який образ Європи формують російські ЗМІ нині? З’явився новий меседж, який стає все більш небезпечним і тривожним, тенденція погіршується ще й тим, що слова ненависті все частіше лунають від російських інтелектуальних кіл, каже Навасардян:
«Цей образ постійно змінюється. Ще кілька місяців тому ЄС був потенційним та бажаним партнером Росії. Якщо говорити про негатив, то він обмежувався тим, що ЄС не є незалежним гравцем на міжнародній арені, який йде на поводі у США. За короткий час ця риторика змінилася і вона стає все більш небезпечною. Що гірше – ця інформація йде з уст вже не тільки російських політиків, а культурних, наукових та мистецьких еліт, які стверджують, що нині вони вже не бачать різниці між Заходом, ЄС і ІІІ Рейхом. Підтекст такий, що у 1945 році Радянському Союзу, тобто Росії, програла не тільки Німеччина, а й уся Європа. Наслідком такого мислення є думка, що у випадку відродження в Європі нацизму, можливою стає чергова війна, а її початок – це природна річ. В радянські часи люди мали переконання, що найважливіше, аби тільки не було війни. Тоді усі сміялися і казали: «Можемо жити у бідній країні, в країні, де не дотримуються свободи і прав людини, але найважливіше – „Только бы не было войны”. Нині такого переконання більше немає. Натомість, побутує думка, що „ми нічого не втратимо, якщо почнеться війна, тому ми готові до неї”. Така пропаганда розповсюджується на значну частину суспільства в країнах Східного партнерства.
Вплив російських ЗМІ на громадську думку пострадянськихкраїн відрізняється у залежності від держави. Найменше російській пропаганді піддаються грузини, а найбільше - білоруси. Україна, згідно із доповіддю - по-середині.
«Наші дослідження показують, що вплив російської пропаганди відрізняється у залежності від країни. Ця відмінність пов’язана із розповсюдженням російської мови, доступністю російських каналів. Вплив російського телебачення на аудиторію залежить також від того, наскільки ефективно працюють місцеві ЗМІ. Ми провели опитування, беручи до уваги 5 чинників, які можуть захистити суспільство від впливу пропаганди. Найкраще показала себе Грузія, яка отримала 5 з 5 можливих балів. По 3 пункти здобули Азербайджан, Молдова і Україна. 1 бал має Вірменія і 0 пунктів – Білорусь. Білорусь є країною, де трансляція російських каналів є дослівною і яка без жодної критики повторюється білоруськими ЗМІ. Це не обов’язково негативні оцінки ЄС і Заходу, чи критика на адресу України. Здебільшого, це інформацію про недопущення 5-ї колони в Білорусі та незгода на продемократичні зміни, які мали б відбуватися під впливом Заходу. Ефектом повторення російської пропаганди є визнання білоруським та вірменським суспільствами анексії Криму», - говорить Навасардян.
Про те, які висновки можна зробити із доповіді про вплив російських ЗМІ на громадську думку у пострадянських країнах, говорить Єжи Помяновський, виконавчий директор Європейського фонду за демократію.
«Звіт показує наскільки великим було нехтування спостереженням за проблемою. Тільки тепер інформаційна війна, яка була частиною гібридної війни в Україні, чітко показала, що процес контролю над російськими ЗМІ Кремлем та деґенерування свідомості російськомовних людей у всьому регіоні колишнього СРСР, відбувався протягом 10 років. Багато експертів писало та говорило про це. На жаль, західні політики ігнорували цю інформацію. Брак реакції є настільки великим, що на даний час немає швидкого рішення того, як зупинити це явище.
Однозначний висновок доповіді - реакція необхідна. Потрібні значні зусилля усього ЄС, який володіє ресурсами і має відповідні програми, важлива координація дій політиків, експертів та журналістів, каже Єжи Помяновський:
За гроші Спільноти можна створити механізми отримання інформації з різних сфер у самій Росії, аби показувати справжнє життя росіян завдяки створеному незалежному агентству. Можна створити фонд, який фінансуватиме медійні проекти, журналістські розслідування, розважальну продукцію високої якості, якої не вистачає в незалежних російськомовних ЗМІ, які у порівняні із прокремлівськими медіа є досить бідними, аби конкурувати із ними. Навіть за невеликої підтримки ЄС великих журналістських талантів в Україні, Білорусі, журналістів із самої Росії, які не хочуть прислуговувати Кремлю, можна створити чудовий медійний проект, який буде привабливим та відтягне аудиторію від пропагандистських ЗМІ.
Як підсумовує виконавчий директор Європейського фонду за демократію, доповідь викликала велике зацікавлення на саміті Східного партнерства в Ризі, з цікавістю до нього підходять і в Брюсселі. За словами Помяновського, Скандинавські країни, держави Центрально-Східної Європи, а також Німеччина готові розпочати роботу у реалізації цих проектів. Питання тільки, чи не затягнеться цей процес на наступні 10 років, зважаючи на внутрішньо політичну ситуацію в ЄС.
PR2/Тарас Андрухович