«Ромашковою прогулянкою» поляки і українці у Варшаві нагадали про події дворічної давнини на київському Майдані. Роздаючи квіти випадковим перехожим на вулицях міста, учасники флешмобу висловили свою подяку Польщі та полякам за підтримку українців під час Революції Гідності. Крім того, в представництві Європарламенту у Варшаві відбулася конференція під назвою «Майдан – серце Європи».
Два роки тому Майдан та його голос пролунав, наче дзвін – пробуджуючи Україну до боротьби в ім’я свободи, людських та громадянських прав, справедливості і чесності – ставши живим серцем не тільки України, але й Європи. У якому напрямку Україна рухається після Майдану? Чого вдалося досягти за останні два роки? Як проходить процес реформування і який вплив має феномен Майдану на політику Заходу?
Про це дискутували учасники конференції «Майдан – серце Європи», участь у якій, зокрема, взяли польський євродепутат Міхал Боні, посол України у Польщі Андрій Дещиця, а також депутат Сейму Марцін Свєнціцький.
«Українці відчули, що влада – це вони – і у цьому найбільший здобуток Майдану», – переконаний посол України Андрій Дещиця. Він відзначив, що ті, хто робив Революцію Гідності повинні нині пильнувати процес впровадження реформ. Посол України розповів, що його часто запитують, чи варто було проводити Майдан.
«Я на 100% переконаний, що це треба було зробити. Йшлося не тільки про зміну влади і не про те, що під тиском громадськості угода про асоціацію врешті була підписана. Найбільшим здобутком Майдану стало усвідомлення людьми, що вони важливі і що вони можуть змінити цю владу. Від них залежить майбутнє України», – відзначив посол України.
За словами українського дипломата, ця «психологічна зміна» буде мати вплив на політичну сцену в Україні. Він наголосив, що «ті люди, які робили Революцію Гідності не змиряться із провалом реформ, про які мріяли».
Андрій Дещиця нагадав, що українці нині перебувають у значно складнішій ситуації, аніж поляки на початку 90-их років. Він закликав польських колег не забувати про Україну та попросив про подальшу її підтримку:
«У 90-их роках Польща мала чітке бачення, підтримку та сигнал від Європейського Союзу і НАТО щодо того, що вона може стати членом цих структур. Україна на сьогодні цього не має. По-друге, в 90-их роках російські війська виходили з Польщі, а в двохтисячних вони зайшли в Україну. Це головна різниця», – зазначив посол України в Польщі.
Андрій Дещиця підкреслив, що реформи не проводяться так швидко, як революція. Він додав, що Київ потребує солідарності і сигналу, що «Захід не забув про Україну». «Якщо немає сигналу з боку ЄС, то й українці втрачають відчуття мобілізації у проведенні реформ», – зауважив він. На думку дипломата, теми міграції, біженців і терактів важливі, але Україна не має залишатися самотньою.
За словами ініціатора дебатів, польського євродепутата Міхала Боні, Майдан з усією своєю історією нині нагадує часи Солідарності у Польщі.
«Це пам’ять про велике громадянське зусилля, національну мобілізацію, героїчну пожертву Небесної Сотні і про те, що коли люди разом, то досягти можна значно більшого. Майдан є символічним місцем захисту правди, шляху до свободи, волі та до Європи. Майдан є нині тією силою людей, яка дозволяє Україні змінюватися, навіть у надзвичайно складних умовах і в стані війни», – наголосив він.
Польський євродепутат подякував українцям за те, що ті нагадали європейцям, що про Європу треба дбати і за те, що вони пробудили європейське серце.
Проте, Міхал Боні побоюється, що останні теракти в Європі можуть відсунути питання України на задній план:
«Якщо з Росією говорять про боротьбу з тероризмом як з потенційним союзником, то це треба трактувати не на принципі „нехай Росія включиться у боротьбу з тероризмом, а ми забудемо про Україну”, а сприймати ці речі окремо. Щиро кажучи, Росія сама веде терористичну діяльність в Україні і ці речі треба називати по-імені. Ми повинні одночасно краще справлятися із терористичними загрозами і не забувати про Україну», – наголосив Міхал Боні.
За словами депутата Сейму Марціна Свєнціцького, який очолює групу польських радників з проведення самоврядної реформи в Україні, головною різницею у процесі трансформації між обома країнами є те, що в Польщі їх реалізацію довірили не політикам, а найкращим експертам. Як зауважує польський депутат, крім того, ці фахівці мають займатися своєю конкретною справою, а не мати «100 інших на голові», як це часто є в Україні. Він закликав також українських політиків більше довіряти один одному, адже саме довіри не вистачає українській політичній сцені.
«Нас непокоїть, що політики групи реформаторів весь час діляться, грають один проти одного і це справляє погане враження. Немає конституційної більшості хоча б для прийняття змін до закону про місцеве самоврядування, які я вважаю цілком достатніми. Необхідно, аби ті сили, які є прореформаторськими та проєвропейськими могли домовитися», – підкреслив політик.
Ще одним важливим чинником змін в України Марцін Свєнціцький назвав необхідність діалогу влади з громадськістю:
«Нині у Польщі ми платимо дуже високу ціну зокрема за те, що ми піднесли пенсійний вік, не пояснивши людям, про що йдеться. Це додало голосів опозиції і нині із цим великі проблеми. Тому треба вміти та хотіти пояснювати людям значення складних реформ, бо якщо цього не робити, то важко зберегти політичну підтримку», – підкреслив депутат Сейму.
Марцін Свєнціцький резюмував, що реформи в Україні, хоча й поволі, та все ж йдуть у правильному напрямку. Учасники конференції погодилися, що нині важливо відверто розмовляти про складні речі і утримувати діалог між владою та суспільством. Водночас вони переконані, що сила та воля, породжені Майданом, допоможуть пройти українцям цей шлях до кінця.
Варто також згадати, що Андрій Дещиця від імені президента України вручив Міхалові Боні українську державну відзнаку – орден «За заслуги» ІІІ ступеня за підтримку України в Європі в часи Майдану та російської агресії.
Тарас Андрухович