Британська прем’єр-міністр Тереза Мей повідомила, що процедура «брекзиту» розпочнеться у березні 2017 року і триватиме максимально два роки. Мей додала також, що поки вона очолює британський уряд, всі дотеперішні трудові права будуть збережені. Це, безперечно, уклін в сторону сотень тисяч іммігрантів, у цьому й поляків, які сьогодні працюють у Великобританії.
Гостем Польського радіо є соціолог, професор Академії спеціальної педагогіки, Ґжеґож Пищек. Чи на Ваш погляд, на цю заяву прем’єр Терези Мей мали вплив інші країни ЄС, які чинили тиск на Великобританію?
– Це початок переговорів, початок гри. Треба почати з того, яким є поле переговорів і чого очікують, і чого можуть побоюватися обидві сторони перемовин. Британські консерватори напевно прагнуть перемоги у наступних виборах, які відбудуться у 2020 році. Отже у них є досить багато часу і вони можуть підходити зі спокоєм до цього процесу. Коли говорити про другого партнера – Євросоюз, ситуація дещо інша. ЄС має іншу ціль: йдеться про те, щоб приклад Великобританії не «заразив» інші країни. Європейський Союз прагне зберегти свою інтегральність, свій склад, і він мусить показати, що вихід з Євросоюзу не є корисним (…) ЄС прагне донести до відома громадськості, що випадок Великобританії є неповторним, чимось своєрідним. І саме ці дві справи: вибори у Великобританії та збереження інтегральності ЄС – це і є поле гри. А щодо конкретних питань це є доступ працівників з Європейського Союзу до британського ринку праці, і з другого боку – свобідне переміщення британських товарів на європейський ринок.
А щодо питання про яке Ви згадали, тобто переконання інших країн до того, що вихід з ЄС є некорисним явищем, то – чи на ваш погляд – таким твердим аргументом за тим буде факт, що вартість британського фунта зменшилася до найнижчого рівня за останні 30 років у відношенні до долара. Чи це має вплив на розуміння пересічного британця?
– Може і має, але побачимо, якою буде довготермінова тенденція. До речі, виступ прем’єрки був утриманий у такій твердій риториці. Вона говорила, зокрема, що Великобританія відновлює свій суверенітет, що наново стає незалежною державою. (…) Я думаю, що британський істеблішмент насправді не хотів виходу країни з ЄС. Натомість на це рішення мали вплив загрози, які стояли перед партією консерваторів. До речі консерватори грали на двох фортепіано: одні виступали за вихід з ЄС, інші – проти. Так чи інакше, «брекзит» став фактом. І тепер консерватори мають показати, що варто було виходити з ЄС, що є якісь позитивні результати цього процесу. І це партія мусить показати під час переговорів з ЄС (…).
Ви сказали, що консерватори будуть вести гру задля перемоги у майбутніх виборах. Однак, чи самого виведення Великобританії з ЄС, і наголошення на якихось позитивних наслідках, чи цього вистачить? Ви думаєте, що це переконає також тих, хто голосував проти «брекзиту»?
– Тих осіб мабуть не переконає. Але вони становлять меншість (прихильників консервативної партії – ред.). Бо слід пам’ятати про те, що референдум притягнув дуже багато виборців. А під час парламентських виборів явка напевно не буде так високою, також емоцій буде значно менше. Тим не менше питання «брекзиту» надалі у Великобританії буде обговорюватися, думаю, що так буде до виборів 2020 року.
А наскільки вплив на вибори у 2020 році матиме стан британської економіки? Бо в цьому питанні є багато розходжень. Деякі оглядачі вважають, що британці не дуже відчують зміну, інші стверджують, що вихід з ЄС потрясе економікою ВБ, а ще інші прогнозують, що коли Лондон після «брекзиту» перелаштується на інші ринки збуту, його чекає розвиток і навіть виразний стрибок уперед.
– Я думаю, що середній клас не відчує цих змін, а може навіть ситуація поліпшиться. Адже завжди було так, що Великобританія має, у порівнянні з іншими країнами ЄС, значно більш розвинуті зв’язки з країнами Африки та Азії тощо. Це наслідок колишньої ери колоніалізму.
Коли говорити про нижні верстви суспільства, вони вимагають такого виразного сигналу, задля чого «брекзит» був потрібним. Великою мірою саме на них базували противники «брекзиту» і їм якийсь доказ потрібний.
Втім, поговоримо про те, як виглядатиме цей процес переговорів. Інші інтереси має британська сторона, інші інтереси захищатиме ЄС, також окремі країни Спільноти. За що – на вашу думку – вестиметься найзапекліша битва у цьому процесі виходу Великобританії з ЄС?
– Маємо 80 тисяч документів, які треба буде переглянути. Але принциповими питаннями будуть ті, про які я сказав: з одного боку багато уваги буде присвячено вільному доступові до британського ринку праці, і з другого боку – свободі доступу британських товарів та послуг до країн Євросоюзу.
Чи ви думаєте, що можна буде зробити такий простий обмін: ми не чіпаємо працівників з ЄС, вони надалі у нас працюють і заробляють, а ви не чіпаєте наших товарів на ринках Європейського Союзу?
– Ну, так як я сказав: «брекзит» відбувся. Якби так мало залишитися, тоді слід було б поставити запитання: навіщо весь цей «брекзит»?
Якби не інтереси обох сторін, пов’язані з політичною сферою, то справа була б проста. Адже існують такі країни, як Норвегія чи Швейцарія, котрі довгі роки співпрацюють з ЄС, вони є членами Європейського економічного простору, але Євросоюз не може собі так просто дозволити надати такий статус Великобританії після «брекзиту». Це був би дуже поганий приклад для інших країн. Зауважте, що 2 грудня відбудуться президентські вибори в Австрії, це повторні вибори, які викликають чимало контроверз. Один з кандидатів є євроскептиком, і ми не знаємо, що з цього випливе. Також в інших країнах помітними є рухи євроскептиків, наприклад в Нідерландах. Навесні 2017 року будуть вибори у Франції.
отже цей термін переговорів (з британцями) не є поганим для самих європейців, тому що de facto ці переговори не впливатимуть безпосередньо на дебати довкола президентських виборів у Франції (квітень-травень 2017), ані парламентських виборів у Німеччині, які мають ще більше значення. Тим не менше це європейське питання, під час виборчих кампаній в обох цих країнах, напевно буде присутнє.
У Великобританії перебуває близько 900 тисяч поляків. Чи Ви думаєте, що це може породжувати якусь напругу між Лондоном і Варшавою під час процесу виходу Великобританії з ЄС?
– Треба сказати, що Великобританії напевно не залежить на якомусь масовому виїзді мігрантів до Польщі, чи загалом до Східної Європи. Напевно на цьому не залежить елітам, вони мабуть усвідомлюють, що ілюзією є переконання, що місця праці, які звільнять поляки, займуть самі британці.
Гостем Польського радіо був проф. Ґжеґож Пищек з Академії спеціальної педагогіки.
опр. Л.З.