Справа з корупційним скандалом в українському футболі спонукала нас поцікавитися про те, як це питання виглядає в Польщі. А отже, про великий спорт, великі гроші і великі проблеми говоримо з одним з найвідоміших тренерів у Польщі українського походження Орестом Ленчиком.
Тема корупції у футболі не нова, з цією проблемою зіткнулися більшою або меншою мірою команди в усьому світі. У 2015 році були гучні відставки президента ФІФА Зеппа Блаттера та президента УЄФА Мішеля Платіні. Польща теж має свої скандали, а отже, я хотіла б вас запитати, чи в плані боротьби з корупцією є у нас якісь зрушення, а може нам вдалося викорінити це явище?
О.Л.: Там, де є гроші, є і корупція. Там, де є великі гроші, є велика корупція. Прикладів можна подавати багато. У футболі гроші були завжди. Інколи більші, інколи менші, але були. Приклад багатьох багатих футбольних клубів показує, що вони теж мають цю проблему. Наприклад італійський «Ювентус» було покарано саме за корупцію. У Польщі, і я дуже добре про це знаю, корупція була. Якби цієї корупції не було, то найімовірніше, команди, які я тренував, виграли би більші трофеї. Однак закінчувалося на тому, що переможцями ставали ті, хто, з одного боку, мав гроші, а з другого, мав можливості, і знав, як вирішувати такі питання, як корумпувати і вигравати трофеї.
Чи означає це, що механізм такий: спочатку маємо спалах боротьби з корупцією, «летять голови», є штрафи, втрата позицій, а потім все стихає, щоб знову повернутися до попереднього стану?
О.Л.: Усе вказує на те, що ця проблема не буде швидко розв'язана. Я пригадую, як 30 років тому розмовляв з тренером «Динамо» Київ Олегом Базилевичем. Ми говорили про «Динамо» Київ, яка це чудова команда, які має успіхи не лише в Україні, але в Європі. А він мені сказав прямо: не забувай, що «Динамо» Київ - це команда, яка могла отримати будь-якого гравця, якого лиш хотіла. Отже, клуб мав великі фінансові можливості і підтримку відповідних органів. А отже, таким чином були й чудові спортивні результати.
Звичайно, нині справа є особливо нецікавою, враховуючи те, що коли трансфери футболістів складають понад двісті мільйонів євро, то це не є нормальна ситуація. Бо коли йдеться про одну тисячу злотих, і хтось вкраде з цієї суми 20 злотих, то ніхто не зверне уваги. Натомість, коли йдеться про сотні мільйонів, з яких украдуть 20-24 мільйони, то це не просто велика різниця, це дуже зближує людей, і рука миє руку.
Як Ви сьогодні оцінюєте рівень польського футболу?
О.Л.: На мій погляд, важко оцінити рівень польського футболу, передусім тому, що протягом багатьох років у Польщі не було так багато гравців з-за кордону. І тут проблема не настільки у рівні польського футболу, як у тих, хто керує клубами та купує гравців. Коли я дивлюся матчі ліги, а а дивлюся майже всі матчі, то я не можу назвати половини футболістів, і це не лише тому, що я не знаю звідки вони, але це друго- і третьосортні футболісти, які на Заході не мали змоги себе показати, а в польській лізі, яка є пересічною лігою, вони показують себе, бо приїхали за грошима. І якщо їм вдається чогось досягти, то лунають схвальні слова, а якщо ні, тоді чути критику, і маємо ситуацію, що склалася нині у Познані, де половину іноземців хочуть прогнати з клубу.
В одному з інтерв’ю Ви сказали, що іноземні футболісти, які коштують великих грошей, але не дуже можуть себе показати тут, у Польщі, це одна з нагальних проблем польського футболу.
О.Л.: Якщо менеджери задоволені, то це означає, що маємо справу з, у певному сенсі, гангреною. Якщо хтось купує для клубу гравця, який не виправдовує сподівань, то маємо справу або з некомпетентністю, або з корупцією.
Менеджер задоволений, бо заробив.
О.Л.: Про це йдеться. Прошу звернути увагу, що найчастіше менеджер не є незадоволеним, що футболіст не грає, бо він відразу може продати його іншому клубу. Тут заробив, там заробив, і далі з ним возитиметься.
Наступне питання – це футбольні хулігани. Нещодавно вони вчергове показали свої «можливості» на стадіоні в Познані. Чи можна якось взяти контроль над ними? Псевдовболівальники стали невід’ємним елементом футболу в Польщі?
О.Л.: Якщо це питання хуліганства, то це ще півбіди. Але, якщо там активні групи, навіть не псевдовболівальників, а тих, хто «представляє» когось, кому залежить на тому, щоб бійки були якомога більшими, то це не проблема клубу, а служб, які мають відповідати за громадський порядок. Я свого часу працював у міліційному футбольному клубі «Вісла», там кожен матч був так організований, що ніхто й камінчика не кинув. Нині відбуваються бійки, які можуть призвести до жертв. Якщо такі ситуації повторюються, то сам Польський футбольний союз собі із цим не порадить.
Наближається Чемпіонат світу з футболу в Росії. Відомо, що під час чемпіонатів судді нерідко судили на користь господарів, що іноді призводило до дуже різкої реакції вболівальників. Чи на Ваш погляд використання системи VAR, покликаної запобігати помилкам арбітрів, може змінити ситуацію?
О.Л.: Я вважаю, що ні. Це нібито такий батіг на суддів, проте вже дивлячись на деякі рішення в нашій лізі, це палиця з двома кінцями. Зверніть увагу, що після таких рішень дві сторони і задоволені, і незадоволені. Якщо в такій країні як Росія арбітрами будуть ті, хто має своїх фаворитів ще перш ніж гравці вийдуть на майданчик, то почнуться неабиякі проблеми. Наголошується на тому, що Росія і так стане чемпіоном світу, у що я абсолютно не вірю, бо там немає футболістів, які здатні виграти чемпіонат. Питання у тому, як самі росіяни можуть допомогти своїй команді. Щодо арбітрів, то я переконаний, що якщо дійсно судитимуть на користь Росії, їхня кар’єра буде закінчена.
Чи на Вашу думку, не було певного непорозуміння щодо того, що ідею великого спорту, чесної гри прив’язано до країни, яка веде агресивну політику проти своїх сусідів, і не лише сусідів?
О.Л.: Про це було відомо з самого початку, як тільки вибрано Росію, і що там йшлося про якесь шахрайство. Тут ви на початку розмови згадали про корупцію, а організація Чемпіонату світу - це неймовірні гроші. Якщо Путін хвалиться, що він добився того, що чемпіонат відбувається у його країні, і як приклад він подає Олімпійські ігри в Сочі, які, на його погляд, пройшли добре, то відразу виникає запитання про кошти. Говориться про те, що там вкрадено неймовірно великі суми. Якщо є декілька олігархів, які «на дзвінок» внесуть мільярди на організацію, то відомо, що нічого просто не буває. Якщо є очікування, що Чемпіонат світу в Росії поліпшить імідж цієї країни, то скажу так: поживемо-побачимо. Натомість, я усім іншим командам бажаю, щоб вони зіграли чудові матчі.
А які ваші сподівання на поляків, покажуть високий клас?
О.Л.: Тут проблема, бо я абсолютно нічого не знаю про команди, з якими ми граємо в групі. Отже, найважливіше - це вихід з групи, важливим буде навіть перший матч. Польща грає з Японією, а я з власного досвіду знаю, що це серйозна ситуація. Нібито це не світовий лідер, але важливо, у якій формі буде збірна Польщі. Це турнір, і ми сподіваємося, що це не буде один матч і треба буде відразу повертатися додому. Ми маємо грати відповідально.
Мені цікаво, чи зацікавить Вас під час цього Чемпіонату якась з команд. Ви багато бачили, маєте колосальний досвід, і напевно маєте якісь очікування?
О.Л.: Я згоден. Повертаючись до Росії, якщо там, наприклад, купують у команди футболістів з Польщі, при тому радше пересічних, то можна сказати, що російська ліга не ставить нас на коліна.
Лідія Іванюх